Піклуємося про своє здоров'я

З 19 по 25 квітня 2026 року під егідою Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я проходить 20-й Європейський тиждень імунізації. Цьогорічне гасло кампанії – “Вакцини захищають кожне покоління”.

Європейський регіон ВООЗ щорічно відзначає Європейський тиждень імунізації, аби підвищити обізнаність щодо ролі, яку імунізація відіграє в попередженні захворювань та захисті життя.

Мета кампанії:

• звернути особливу увагу міжнародної спільноти на те, як вакцинація безпечно захищає вже не перше покоління окремих людей, родин та громад;

• надати медичним працівникам навички та інструменти для ефективної комунікації з пацієнтами, які вагаються щодо вакцинації;

• покращити розуміння наукових даних, на базі яких можна стверджувати про безпеку та ефективність вакцин, щоб допомогти пацієнтам приймати обгрунтовані рішення щодо імунізації;

• збільшити довіру до процедури вакцинації за рахунок прозорості, підзвітності та впровадження інновацій. Спільна відповідальність країн – захистити майбутні покоління за рахунок інвестицій в наукові дослідження, що забезпечать рівний та справедливий доступ до життєво необхідних вакцин.

Цьогоріч, як і кожного року, Україна долучається до проведення Європейського та Світового тижнів імунізації в рамках інформаційної кампанії “Тиждень імунізації-2026”, яка пройде з 19 квітня по 3 травня. Зокрема, з нагоди Тижня імунізації проводиться інформаційна виставка з інтерактивною вікториною для дітей та батьків “Операція Вакцинація” у Харківській, Сумській, Чернігівській, Херсонській, Хмельницькій, Тернопільській, Київській областях. Інформаційну виставку та інтерактивну вікторину під час тижня імунізації з 19 квітня по 3 травня в областях проводитимуть у дитячих лікарнях, школах та бібліотеках з урахуванням правил безпеки, зокрема в укриттях. Детальнішу інформацію про дату, час та місце проведення у ваших областях дізнавайтесь з соцмереж обласних Центрів контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ).

Попри повномасштабну війну за даними Центру громадського здоров’я, у 2025 році в Україні зросли охоплення щепленнями у порівнянні з 2024 роком: дітей першого року життя вакцинами проти поліомієліту з 87,8% до 93,6%; кашлюку, дифтерії та правця з 88,3% до 93,5%; та гепатиту В з 88,0% до 90,7%. Рівень щеплень обома дозами вакцини проти кору, паротиту та краснухи підвищився з 91,4% до 95,7% для першої та з 83,4% до 93,7% для другої доз відповідно. Цей факт красномовно свідчить про те, що навіть в ситуації щоденної екзистенційної загрози українці турбуються про власне здоров’я та здоров’я своїх дітей. Розбудова здорової нації – наша спільна відповідальність.

Підготовлено редакцією Національного порталу з імунізації в рамках реалізації меморандуму щодо спільних намірів з розвитку імунопрофілактики між МОЗ України, ЦГЗ України та ГС “Коаліція за вакцинацію”.

Джерело: Національний по

Поширення інфекції знижується, коли понад 95% населення вакциновано проти неї. Це явище називається колективним імунітетом. Він створює захист для тих, хто має протипоказання до вакцинації і не може щепитися. Коли рівень охоплення щепленнями знижується, колективний захист поступово руйнується. 

Як саме колективний імунітет рятує життя добре видно на прикладі натуральної віспи. Три тисячі років вона залишалася нездоланною смертельною загрозою для людства. 

У самому лише XX сторіччі вірус натуральної віспи спричинив від 300 до 500 мільйонів смертей по всьому світу — це в 3–5 разів більше, ніж загинуло людей у першій та другій світовій війнах разом. 

Сьогодні ж, завдяки запровадженню масової вакцинації та високому охопленню щепленнями, вірус віспи більше не зустрічається в природному середовищі. 

啕 Утім, колективний імунітет — не панацея. Він захищає лише від інфекцій, які можуть передаватися від людини до людини, як поліомієліт чи кір.  Тому, наприклад, не існує колективного імунітету від правця і єдиний спосіб убезпечити себе — вакцинуватися. 

❗️ Пам’ятайте: коли ви ухвалюєте рішення зробити щеплення, то в першу чергу турбуєтеся про власну безпеку і безпеку своєї дитини. Колективний імунітет — це наслідок відповідального ставлення до здоров’я кожної окремої людини, а не міфічний щит від усіх хвороб. 

World Health Organization

МОЗ України

Харківський обласний цент профілактики та захворювань

Почався сезон кліщів: поради, як уберегтися, як витягати, куди звертатися після укусу

Кліщі не літають і з дерев не падають. Зате сидять на кущах і траві з відкритими обіймами, чекаючи, доки хтось пройде поряд і зачепить. Зараз, навесні, вони найактивніші. Будьте обережні в лісах, парках, на подвір’ях та інших місцях їхнього проживання. 

Найбільшу загрозу становлять іксодові кліщі, які можуть переносити небезпечні інфекції, зокрема бореліоз (хворобу Лайма) та кліщовий енцефаліт. 

Чим небезпечні хвороби, які переносять кліщі

  Хвороба Лайма

Хвороба Лайма може починатися з почервоніння на місці укусу кліща, схоже на мішень (червоні кола), головного болю, млявості, болю в тілі. Якщо її не лікувати на ранній стадії — це може призвести до ураження шкіри, суглобів, серця, нервової системи й навіть до інвалідності. 

У 2025 році в Україні зареєстровано 6748 випадків хвороби Лайма (на 1317 більше, ніж у 2024-му). Найбільше випадків — у Київській (770), Львівській (623 випадки) і Полтавській (598 випадків) областях та в Києві (649 випадків).

  Кліщовий енцефаліт

Кліщовий енцефаліт вражає центральну нервову систему, викликає гарячку, сильний головний біль, нудоту, проблеми зі сном, а в тяжких випадках — може призвести до інвалідності чи смерті.

У 2025 році зафіксовано 6 випадків кліщового енцефаліту (на 2 більше, ніж у 2024-му).

5 правил, як не стати жертвою кліща

1. Перед прогулянкою нанесіть на шкіру або одяг репелент — засіб, що відлякує комарів і кліщів.

2. Правильно вдягайтеся: заправте штани в шкарпетки, носіть закрите взуття. Краще брати світлий одяг — на ньому кліщі помітніші.

3. Тримайтеся середини стежки, не заходьте в траву чи кущі — саме там кліщів найбільше.

4. Періодично ретельно оглядайте себе та своїх супутників, особливо дітей і собак.

5. Вдома повторіть огляд, зверніть особливу увагу складки шкіри та вкриті волоссям ділянки голови.

  Читайте також: як правильно проводити огляд.

Якщо кліщ уже присмоктався

Не крапайте на нього олію, спирт чи крем! Це може ускладнити видалення. Найкраще — зверніться до лікаря.

Якщо такої змоги немає: видаліть кліща пінцетом або спеціальним інструментом:

• найкраще підходить пінцет із тонкими загостреними кінчиками або спеціальний інструмент для видалення кліщів (продається в аптеках чи зоомагазинах);
• не підходить пінцет для брів (з тупими кінцями), бо може стиснути кліща й збільшити ризик зараження.

Як видаляти кліща інструментом:

• обережно підсуньте інструмент під кліща якнайближче до хобота;
• припідніміть і повільно прокручуйте інструмент в один бік (за або проти годинникової стрілки) доки кліщ не відчепиться;
• не змінюйте напрямок обертання!

Як видаляти кліща пінцетом:

• обережно захопіть кліща якомога ближче до шкіри, намагаючись не торкатися його тіла, лише хоботка;
• потягніть повільно й рівномірно вертикально вгору. Не крутіть і не смикайте!
• якщо частини голови кліща залишились у шкірі, видаліть їх стерильною голкою або пінцетом.

Після видалення кліща:

• обробіть місце укусу антисептиком (спирт, хлоргексидин тощо);
• ретельно вимийте руки з милом;
• кліща збережіть герметичній баночці або пакетику (живим або мертвим) на випадок, якщо лікар порекомендує здати його на аналіз.

Як утилізувати кліща:

• найбезпечніше — помістіть кліща в герметичний контейнер, щільно обернувши скотчем, змивши в унітаз або помістивши в спирт;
• не роздавлюйте кліща пальцями.

Коли звертатися до лікаря

Протягом трьох тижнів після укусу кліща спостерігайте за своїм станом. Якщо з'явилися почервоніння, гарячка, біль у суглобах, слабкість — зверніться до сімейного лікаря.

Якщо у місці укусу з’явилася «мішень»  — почервоніння у вигляді кіл — це може бути ознакою хвороби Лайма.

Куди здати кліща на аналіз

В Україні кліща можна здати на аналіз до лабораторій Центрів контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ) МОЗ. У всіх ЦКПХ є відділення, де проводять дослідження кліщів на наявність збудників, зокрема борелій (хвороба Лайма). Адресу і графік можна дізнатись на сайті або в соцмережах ЦКПХ вашої області. Аналіз платний.

За фінансової підтримки Європейського Союзу. Висловлені погляди та думки належать виключно автору(ам) і не обов'язково відображають позицію Європейського Союзу або Виконавчого агентства з питань охорони здоров'я та цифрових технологій (HaDEA). Європейський Союз та орган, що надає грант, не несуть відповідальності за зміст матеріалу.

Як спілкуватися з дорослими, які мають розлад аутистичного спектра

Аутизм, або розлад аутистичного спектра (РАС), — це цілий спектр станів, пов’язаних із розвитком мозку. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2021 році приблизно одна на 127 людей у світі мала РАС.  

Початок розладів аутистичного спектра припадає на раннє дитинство, проте основні особливості зазвичай проявляються протягом першого або другого року життя. У більшості дітей розлад є хронічним, а отже, лишається на все життя. Основними проявами є соціальна відчуженість, мовні особливості, ритуальна поведінка тощо.  

Люди з РАС дуже різні: хтось живе самостійно, хтось потребує постійної підтримки. Важливо, що РАС — це розлад нейророзвитку, а не хвороба у традиційному розумінні, а отже, йдеться не про «лікування», а про створення умов, у яких людина може розвиватися, навчатися і бути включеною в суспільство. Зокрема, підходи, засновані на свідченнях, допомагають покращити комунікацію та соціальні навички, що позитивно впливає на якість життя як самих людей у спектрі аутизму, так і їхніх близьких.   

Прості щоденні речі, як-от спосіб нашого спілкування, мають для цього велике значення. Тож до Всесвітнього дня поширення інформації про аутизм ділимося порадами, як спілкуватися з дорослими у спектрі аутизму. 

1. Звертайтеся до співрозмовника з РАС так само, як і до будь-якої іншої дорослої людини, а не як до дитини.

Не треба думати, що в цієї людини обмежені когнітивні навички. Вона може мати обмеження, пов’язані з мовними особливостями, а не зі здатністю розуміти зміст розмови. Інакше кажучи, людина розуміє кожне ваше слово, просто їй важко висловити реакцію на почуте. 

2. Уникайте фамільярних або надто особистих звертань.

Наприклад, звертання «сонечко» або «мій хороший» можуть будь-кому здатися зверхніми або зневажливими, а надто тим, хто прагне довести свою самостійність. Залиште ці пестливі звернення для близьких друзів та рідних. 

3. Кажіть прямо, що маєте на увазі.

У розмові з дорослим з РАС говоріть буквально, конкретно і коротко. Уникайте сленгу, натяків і сарказму. Людині в спектрі аутизму може бути складно зрозуміти такі форми спілкування, вони її можуть спантеличити. 

4. Слухайте без поспіху.

Вміння активно слухати є важливою навичкою у спілкуванні з дорослими з РАС. Коли ви терпляче вислуховуєте, то даєте зрозуміти, що ви зацікавлені в розмові та хочете підтримати людину. Коли вам не зрозуміло, про що вона говорить, ставте більше питань, щоб уточнити, що саме людина має на увазі. 

5. Запитали — дочекайтеся відповіді.

Якщо людина не відповідає на ваше питання одразу, не думайте, що вас не почули або не зрозуміли. Людині може знадобитися більше часу, щоб сприйняти та обробити інформацію й сформулювати відповідь — це цілком нормально. 

6. Щиро кажіть, що думаєте.

Деякі дорослі з РАС, самі того не усвідомлюючи, можуть поводитись недоречно при спілкуванні. Будьте готові пояснити, що саме в розмові було недоречним. Чесно, конкретно та без осуду висловлена думка — це безпечний спосіб допомогти людині з РАС навчитися орієнтуватися у складних соціальних взаємодіях. 

7. Не розмовляйте при людині так, ніби її там немає.

Коли ви поряд з людиною з РАС спілкуєтеся з членами її родини, опікунами, вчителями чи іншими людьми не говоріть про цю людину так, ніби її там немає. Легко зробити таку помилку, особливо якщо так спілкуються інші. Показуючи правильний приклад, ви можете допомогти іншим навчитися краще підтримувати дорослих з РАС. 

Хоча не буває двох людей з аутизмом з однаковими мовленнєвими та соціальними особливостями, проте пропоновані рекомендації від експертів галузі допоможуть зробити ваші розмови максимально змістовними.

Ви можете правильно харчуватися, займатися спортом і приймати вітаміни. Але якщо регулярно не висипатися – організм усе одно працюватиме на межі.

Сон – одна з найпростіших і водночас найважливіших складових здоров’я. Саме тому у другу п’ятницю березня у світі відзначають Всесвітній день сну, щоб нагадати, наскільки важливими є 7–9 годин нічного відпочинку для нашого організму.

Під час сну відновлюються сили, зміцнюється імунітет, регулюється обмін речовин, а мозок «перезавантажується», щоб ми могли бути енергійними та зосередженими протягом дня.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожна друга людина у світі хоча б раз у житті стикається з проблемами сну.

Найпоширеніші з них:

♦️ безсоння

♦️ апное – короткочасні зупинки дихання під час сну

♦️ синдром неспокійних ніг

♦️ порушення циркадного ритму – збій «біологічного годинника»

Недосипання може посилювати апетит, зменшувати фізичну активність і негативно впливати на загальний стан здоров’я.

Останні роки стали серйозним випробуванням для психічного здоров’я українців. Постійний стрес, тривоги та порушений ритм життя також можуть впливати на якість сну. Саме тому турбота про відпочинок сьогодні – важлива складова підтримки власного здоров’я.

Щоб покращити сон:

✅ лягайте спати й прокидайтеся в один і той самий час

✅ провітрюйте кімнату перед сном

✅ уникайте кави та важкої їжі ввечері

✅ відкладіть гаджети перед сном

Якщо сон не приходить, спробуйте дихальну техніку 4–7–8: вдих на 4 рахунки, затримка на 7 і повільний видих на 8.

І пам’ятайте: іноді найкраще, що ми можемо зробити для свого здоров’я – просто добре виспатися.

Джерело: ДУ «Харківський ОЦКПХ МОЗ»

__________________________________________________________________________________________________

Від перших симптомів до повного одужання — маршрут пацієнта з туберкульозом

Послуги з виявлення, діагностики та лікування туберкульозу (ТБ) в Україні безоплатні для пацієнтів. Завдяки впровадженню нових підходів та сучасним препаратам, лікування ТБ стало простішим, ефективнішим і швидшим, а лікуватися можна як амбулаторно — без госпіталізації, так і стаціонарно — в медичному закладі (за потреби). 

Надаємо чіткий алгоритм, як пацієнту з туберкульозом пройти шлях від перших симптомів до успішного завершення лікування, отримати безоплатну медичну допомогу та необхідну соціальну підтримку. 

Виявлення та діагностика туберкульозу 

Інструментами раннього виявлення ТБ є: 

• скринінгове анкетування (опитування); 
• рентгенологічне обстеження;  
• молекулярно-генетичне дослідження мокротиння або інших біологічних матеріалів, зокрема калу в маленьких дітей. 

Якщо ви належите до груп ризику розвитку туберкульозу, для раннього виявлення захворювання потрібно регулярно проходити скринінг на туберкульоз та щорічне рентгенологічне обстеження.  

Якщо у вас є характерні симптоми, що свідчать про туберкульоз, потрібно негайно звернутися до сімейного лікаря, який за потреби направить на обстеження та на консультацію до лікаря-фтизіатра. 

Першочерговим тестом для підтвердження захворювання на туберкульоз є молекулярно-генетичне дослідження біологічного матеріалу (GeneXpert). Найчастіше — це мокротиння у дорослих або кал у дітей. Дослідження за лічені години допомагає встановити діагноз туберкульозу і визначити чутливість до протитуберкульозних препаратів, що є критично важливим для раннього початку ефективного лікування.  

Забір біологічного матеріалу та направлення на даний тест проводяться в медзакладі, куди зі скаргами звернувся пацієнт (найчастіше в закладах, що надають первинну медичну допомогу).   

Початок лікування: стаціонар чи амбулаторно? 

Якщо аналізи підтверджують діагноз туберкульоз, сімейний лікар скеровує пацієнта до лікаря-фтизіатра, який проводить додаткові обстеження та призначає схему лікування. У більшості випадків лікування можливе амбулаторно, без госпіталізації. 

Амбулаторне лікування, тобто вдома, пацієнти починають: 

• коли в їхньому мокротинні не виявляється збудник туберкульозу; 
• або після 2–3 тижнів ефективного лікування, якщо лікар підтверджує відсутність ризику поширення хвороби. 

Це безпечно для оточення, бо така людина не поширює інфекцію, хоча лікування ще триває. 

До стаціонару пацієнта можуть скерувати лише за певних умов, наприклад, у разі тяжкого стану або за наявності бактеріовиділення (за неможливості забезпечити безпечне лікування вдома). Для цього в кожному регіоні є стаціонарні відділення у фтизіопульмонологічних закладах. 

Роль сімейного лікаря 

Амбулаторне лікування туберкульозу в більшості випадків веде сімейний лікар, інколи — фтизіатр. За потреби сімейний лікар може консультуватися з фтизіатром щодо тактики ведення свого пацієнта. 

Сімейний лікар супроводжує пацієнта протягом усього лікування: 

• безоплатно видає необхідні препарати, які отримує від регіонального фтизіопульмонологічного закладу; 
• призначає необхідні аналізи для моніторингу стану пацієнта, відстеження успішності лікування та раннього виявлення можливих побічних реакцій на терапію; 
• надає психологічну підтримку. 

Такий підхід забезпечує рівний доступ до якісних медичних послуг, безперервність медичної допомоги та підвищує ефективність лікування. 

Соціальна підтримка пацієнтів 

Кожна людина, яка лікується від туберкульозу, за потреби може отримати послуги медико-психосоціального супроводу, які підтримуються державою та міжнародними організаціями. В межах таких послуг можна проконсультуватися з психологом, юристом чи отримати рекомендації для підтримки прихильності до лікування та матеріальну допомогу. Для цього достатньо звернутися до свого лікуючого лікаря. Або лікар сам запропонує пацієнту такі послуги та скерує до їх отримання після оцінки рівня прихильності людини до лікування чи наявності складних життєвих обставин, які можуть негативно вплинути на лікування. Такий підхід допомагає пацієнтам легше пройти шлях до одужання.

Джерело: Центр громадського здоров'я МОЗ України

________________________________________________________________________________________________

Ентеробіоз, або гострики: легко заразитися, але й легко вберегтися

Ентеробіоз – це найпоширеніший гельмінтоз у світі, що спричиняється круглими черв’яками гостриками. Без лікування може спричиняти сильний свербіж, болі в животі, закрепи, тенезми та вагініти. 

Найчастіше на ентеробіоз хворіють малі діти, особливо в організованих дитячих колективах (дитсадки, школи тощо), оскільки вони ще не набули звички правильно мити руки та інших гігієнічних навичок. Також яйця гельмінтів легко передаються між членами однієї родини.  

В Україні ентеробіоз складає 60–80% всіх випадків гельмінтозів. За даними офіційної статистики за останні 3 роки кількість випадків ентеробіозу складала щорічно 4500–8800. Утім реальна кількість хворих може бути значно більшою, оскільки багато людей не звертаються по медичну допомогу або займаються самолікуванням. 

Хто такі гострики 

Гострики (Enterobius vermicularis) — дрібні круглі черв’яки білого кольору довжиною 4–10 мм. Таку назву отримали через довгий загострений хвіст самиці. 

Запліднені самиці вночі мігрують з товстого кишківника за межі анального отвору та відкладають яйця під час руху по шкірі періанальної ділянки, спричиняючи сильний свербіж. За життя тривалістю до чотирьох тижнів одна самиця може виділяти до 15 тисяч яєць. 

Як відбувається зараження 

Єдиним джерелом збудників є хвора на ентеробіоз людина. Єдиний механізм передачі — фекально-оральний, тобто через рот яйця гострика потрапляють у кишківник, де розвиваються до статевозрілої дорослої форми. Достатньо проковтнути всього кілька яєць гельмінта, які можуть бути на руках, іграшках, одязі, рушниках, постільній білизні, дверних ручках, мобільних телефонах тощо. 

Легке зараження гостриками зумовлюється кількома особливостями. По-перше, їхні яйця дозрівають прямо на шкірі людини всього за 4–6 годин. По-друге, коли через свербіж навколо анального отвору люди (а надто діти) часто розчісують там шкіру, яйця потрапляють під нігті, а звідти — знову в рот, зумовлюючи реінвазію, замикаючи коло хвороби, яке важко розірвати без специфічного лікування. 

Діагностику ентеробіозу зазвичай проводять за допомогою мікроскопії — через виявлення яєць гостриків або самих паразитів. 

Симптоми ентеробіозу 

Перші симптоми хвороби з’являються не раніше 10–25 днів після зараження: свербіж навколо анального отвору призводить до порушень сну, неврастенії, енурезу у дітей. 

Велика кількість дорослих гельмінтів у кишківнику може спричиняти болі в животі, закрепи, тенезми (відчуття, часто болісне, неможливості випорожнитися) та вагініти (запалення слизової оболонки піхви). Також відомі випадки апендициту, ускладненого гельмінтозом.  

Профілактика ентеробіозу 

Проковтнути яйця гостриків досить легко, але й запобігти їхній появі теж нескладно: 

• щодня проводьте вологе прибирання; 
• регулярно міняйте постільну й натільну білизну: 
• прасуйте випрану натільну білизну; 
• мийте руки з милом після туалету і перед їдою; 
• контролюйте, щоб діти завжди мили руки після туалету і перед їдою; 
• коротко підстригайте нігті собі та дітям; 
• підтримуйте особисту гігієну собі та контролюйте дотримання цих процедур дітьми; 
• працівники закладів освіти повинні забезпечувати: 
  • належний санітарний режим в організованих дитячих колективах: обробку іграшок, килимів, контроль за гігієною рук дітей та особистою гігієною тощо; 
  • інформування батьків та дітей про правила профілактики ентеробіозу. 

Березень в Україні традиційно присвячений подоланню туберкульозу (ТБ) — одного з найпоширеніших інфекційних захворювань у світі. Цьогоріч він проходить під гаслом: «Так! Ми можемо подолати туберкульоз. Лідерство  — за державою, сила — в громадах», яке підкреслює, що ефективна протидія ТБ ґрунтується на поєднанні політичної волі, сучасних медичних рішень і тісної співпраці держави, громад та партнерів.

«Подолання туберкульозу — це не лише питання медицини. Це питання відповідальності кожного з нас — від державної політики до особистого ставлення до власного здоров’я. Україна вже демонструє лідерство у впровадженні сучасних підходів, але рушійною силою залишаються громади», — наголошує завідувачка відділу управління і подолання туберкульозу Центру громадського здоров’я Яна Терлеєва.

Лідерство України

Відповідальність і системні рішення

Попри виклики війни — міграцію населення, руйнування інфраструктури, надмірне навантаження на систему охорони здоров’я, Україна продовжує впроваджувати рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та розвивати національні стратегії боротьби з ТБ, а система протитуберкульозної допомоги  розширює доступ до послуг.

«Ми маємо не просто реагувати на виклики, а діяти на випередження — забезпечувати раннє виявлення, доступ до сучасних препаратів і підтримку пацієнтів на всіх етапах лікування», — зауважує Яна Терлеєва.

На сьогодні протитуберкульозна допомога інтегрована з іншими закладами охорони здоров’я. Це покращує доступ людей, які потребують медичної допомоги, до вузькопрофільних спеціалістів та сучасного обладнання.

Надійне підґрунтя створює ухвалений у 2024 році Закон України «Про подолання туберкульозу». Документ посилює міжсекторний підхід, об’єднуючи зусилля медицини, соціального захисту, освіти, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.

Яна Терлеєва підкреслює: «Міжсекторна взаємодія — це не формальність. Людина з туберкульозом потребує не лише ліків, а й соціальної підтримки, подолання стигми та безперервного супроводу».

Партнерство і роль громад

Окремий акцент цьогорічної кампанії — роль громад і партнерства. Саме на місцевому рівні забезпечується профілактика, раннє виявлення, підтримка пацієнтів і подолання стигми.

Завідувачка відділу управління і подолання туберкульозу Центру громадського здоров’я наголошує: «Громади — це перша лінія підтримки. Від їхньої обізнаності, готовності підтримати людину та співпрацювати з медиками залежить успіх лікування і профілактики. Чим раніше розпочато лікування, тим швидше людина одужає і тим менший ризик для її близьких».

 Що важливо знати про туберкульоз

Туберкульоз — це інфекційне захворювання, спричинене мікобактерією туберкульозу (Mycobacterium tuberculosis). Найчастіше воно вражає легені, але може уражати й інші органи.

Основний шлях передачі — повітряний (під час кашлю, чхання, розмови з людиною, яка має активну форму ТБ із бактеріовиділенням).  Захворіти може кожен — незалежно від соціального статусу.

«Туберкульоз не має “соціального статусу,” — зауважує Яна Терлеєва. — Захворіти може кожен. Саме тому надзвичайно важливо не ігнорувати симптоми і вчасно звертатися до лікаря».

Статистика

За офіційними даними, у 2025 році понад 132 тис. людей в Україні пройшли діагностику на ТБ сучасним молекулярно-генетичним методом з допомогою системи GeneXpert для виявлення туберкульозу.

Серед них зареєстровано понад 15 тис. (15 564) людей з туберкульозом, включно з його рецидивами (проти 18 140 у 2024 році). З них 368 – діти, віком 0-14 років.

Майже 16 тис. (15 977) людей з ТБ отримували лікування у 2025 році,  14 755 — уже одужали, інші продовжують лікування.

Вчасне виявлення — запорука одужання

Туберкульоз повністю виліковний за умови своєчасної діагностики та правильного лікування. Зверніться до сімейного лікаря або фтизіатра, якщо маєте такі симптоми:

• кашель довше ніж 2 тижні;
• підвищена температура тіла понад 7 днів;
• утруднене дихання;
• біль у грудях;
• поганий апетит, безпричинна втрата ваги;
• постійна слабкість;
• підвищена пітливість, особливо вночі.

Як лікують ТБ в Україні: сучасна діагностика і коротші схеми лікування

Сьогодні близько 70% пацієнтів розпочинають терапію амбулаторно — без госпіталізації, якщо немає медичних чи епідеміологічних показань до стаціонару. Це дозволяє людині зберігати звичний спосіб життя та мінімізує соціальні ризики.

В усіх регіонах України доступні сучасні препарати для лікування туберкульозу. Завдяки інноваційним схемам терапії:

• лікування чутливого ТБ триває 4–6 місяців;
• лікування лікарсько-стійких форм — переважно 6–9 місяців.

Профілактичне лікування, відповідно до рекомендацій ВООЗ, можна пройти за 1 або 3 місяці, а захист зберігається понад 10 років за умови повного проходження курсу.

«Нові препарати суттєво скорочують тривалість лікування, а сучасні підходи дозволяють людині з ТБ залишатися соціально активною. Амбулаторна модель — це і про комфорт пацієнта, і про ефективність лікування», — зазначає Яна Терлеєва.

Лікування призначає лікар-фтизіатр, який підбирає індивідуальну схему. Водночас сімейний лікар супроводжує процес лікування та стан пацієнта. У кожній області працюють регіональні фтизіопульмонологічні центри, які координують заходи з подолання ТБ.

«Сьогодні в Україні створені всі умови для того, щоб людина отримала безоплатну, якісну й сучасну допомогу. Туберкульоз повністю виліковний! Найважливіше — не переривати лікування і довіряти своєму лікарю», — підсумовує Яна Терлеєва.

Упродовж Місяця подолання туберкульозу Центр громадського здоров’я ділитиметься докладною інформацією про туберкульоз: як проходить лікування, хто в групі ризику, що робити для профілактики та ін. Адже поінформованість — перший крок до подолання ТБ.

Пам’ятайте, що в Україні безоплатні всі послуги, пов’язані з профілактикою, діагностикою та лікуванням ТБ. Разом ми можемо подолати туберкульоз!

Джерело

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Підстави для проведення Скринінгу 40+

В Україні програма орієнтована на людей віком від 40 років і старше. Саме після цього рубежу різко зростає ризик розвитку серцево-судинних захворювань та цукрового діабету.

60% передчасних смертей в Україні спричинені серцево-судинними захворюваннями – щодня від них помирає понад 1000 людей.

Однією з головних причин встановлення інвалідності в 2025 році серед українців цьогоріч стали саме хвороби системи кровообігу: кожен п’ятий випадок припадає на ці діагнози.

Не менш тривожна ситуація із цукровим діабетом. Сьогодні понад 1,3 мільйона українців живуть із цим діагнозом, ще стільки ж – мають діабет і не знають про це.

У той же час війна значно вплинула на стан ментального здоров’я українців та українок. За оцінками ВООЗ, до 10 млн осіб можуть зіткнутися з проблемами ментального здоров’я внаслідок війни.

Саме тому стартує програма скринінгів здоров’я.  Скринінг — це простий і безпечний спосіб завчасно виявити фактори ризику неінфекційних хвороб, що можуть розвиватися непомітно й проявлятися вже у вигляді ускладнень.

Програма поступово буде вдосконалюватися та розширюватися, щоб врахувати різні умови доступності.

Дифтерія: чим небезпечна, які симптоми та чому варто щепитися за Календарем щеплень

Дифтерія: чим небезпечна, які симптоми та чому варто щепитися за Календарем щеплень

3 березня 2026

Дифтерія — це гостра бактеріальна інфекція, збудник якої  передається повітряно-крапельним шляхом і несе пряму загрозу життю. Збудник хвороби, паличка Corynebacterium diphtheriae, уражає дихальні шляхи, шкіру та інші органи.

Головна небезпека дифтерії полягає не в самій бактерії, а в надзвичайно сильному токсині, який вона виробляє. Цей токсин потрапляє у кров і здатен зруйнувати клітини життєво важливих органів.

Найхарактернішим і одним з найнебезпечнішим проявом хвороби є утворення щільних плівок у горлі та дихальних шляхах. Вони можуть перекрити дихальні шляхи, що призводить до задухи та смерті.

Крім того, токсин викликає важкі системні ускладнення. Серед них запалення серцевого м’яза (міокардит), токсичне ураження нервової системи, порушення роботи нирок.

Вакцинація проти дифтерії входить до Національного календаря профілактичних щеплень і є безоплатною. В Україні для вакцинації маленьких дітей  застосовують комбіновані вакцини, що захищають одразу від кашлюку, дифтерії та правця. В більш старшому віці, для дорослих — застосовують комбіновану вакцину, що забезпечує захист від дифтерії та правця.

Графік щеплень для дітей складається із первинного курсу 2, 4, 6 та 18 місяців, а також — ревакцинації у 6 років та у 16 років. Всім дорослим необхідно проходити ревакцинацію кожні 10 років після виповнення 26 років, адже захист проти дифтерії згасає з часом.

Інфікуватися можна при контакті з хворим або носієм (через кашель, чхання), а також через спільні предмети побуту. Інкубаційний період триває від 2 до 10 днів.

Підступність дифтерії в тому, що її початок нагадує застуду, ГРВІ. Перші симптоми — незначний біль у горлі, невисоке підвищення температури, можлива осиплість голосу. Проте згодом з’являються сірі плівки у горлі та на мигдаликах, набряк шиї та збільшення лімфовузлів, утруднене дихання та ковтання.

Перевірте вакцинальний статус свій та своєї дитини. Якщо у дитини пропущено планове щеплення — зверніться до лікаря, щоб скласти наздоганяючий  графік щеплень. Якщо ви дорослий і не пам’ятаєте дату останнього щеплення від дифтерії та правця (або з того моменту минуло понад 10 років) — запишіться до сімейного лікаря вже сьогодні.

3 березня 2026

Публикация Харківський обласний центр контролю та профілактики хвороб

Харківський обласний центр контролю та профілактики хвороб

1 дн. ·

Дифтерія — це небезпечна бактеріальна інфекція, що уражає дихальні шляхи, горло та шкіру, спричинена паличкою Corynebacterium diphtheriae, яка продукує дуже сильний токсин. Збудник дифтерії передається повітряно-крапельним шляхом. Небезпечних ускладнень дифтерії можна запобігти за допомогою вакцинації.

Коли роблять щеплення?

Вакцинація від дифтерії входить до Національного календаря щеплень і є безоплатною. Комбінована вакцина проти кашлюка, дифтерії та правця вводиться за графіком 2, 4, 6 та 18 місяців, далі — ревакцинація у 6 років та у 16 років. Дорослим варто проводити ревакцинацію кожні 10 років, оскільки захист проти дифтерії згасає з часом.

Чому важливо подбати про щеплення?

Збудник дифтерії виробляє надзвичайно потужний токсин, який уражає серце, нервову систему та нирки. Найнебезпечнішим є також утворення щільних плівок, які можуть перекрити дихальні шляхи, що призводить до задухи.

Серед ускладнень дифтерії також можуть бути запалення серцевого м’яза, токсичне ураження нервової системи, пневмонія або порушення роботи нирок.

Які симптоми дифтерії?

Інфікуватися можна повітряно-крапельним шляхом або через предмети побуту. Інкубаційний період триває від 2 до 10 днів. Дифтерія підступна тим, що на початковому етапі її легко сплутати зі звичайною застудою, ГРВІ.

Перші симптоми — незначний біль у горлі, невелике підвищення температури, можлива осиплість голосу. Проте згодом з'являються сірі плівки у горлі та на мигдаликах, набряк шиї та збільшення лімфовузлів, утруднене дихання та ковтання.

Перегляньте медичну карту дитини: якщо пропущено щеплення — зверніться до лікаря, щоб надолужити його. Якщо ви дорослий і не пам’ятаєте, коли востаннє робили щеплення від дифтерії та правця (або минуло понад 10 років) — запишіться до свого сімейного лікаря вже сьогодні.

Дифтерія — це небезпечна бактеріальна інфекція, що уражає дихальні шляхи, горло та шкіру, спричинена паличкою Corynebacterium diphtheriae, яка продукує дуже сильний токсин. Збудник дифтерії передається повітряно-крапельним шляхом. Небезпечних ускладнень дифтерії можна запобігти за допомогою вакцинації.

 Коли роблять щеплення?

Вакцинація від дифтерії входить до Національного календаря щеплень і є безоплатною. Комбінована вакцина проти кашлюка, дифтерії та правця вводиться за графіком 2, 4, 6 та 18 місяців, далі — ревакцинація у 6 років та у 16 років. Дорослим варто проводити ревакцинацію кожні 10 років, оскільки захист проти дифтерії згасає з часом.

 Чому важливо подбати про щеплення?

Збудник дифтерії виробляє надзвичайно потужний токсин, який уражає серце, нервову систему та нирки. Найнебезпечнішим є також утворення щільних плівок, які можуть перекрити дихальні шляхи, що призводить до задухи.

Серед ускладнень дифтерії також можуть бути запалення серцевого м’яза, токсичне ураження нервової системи, пневмонія або порушення роботи нирок.

 Які симптоми дифтерії?

Інфікуватися можна повітряно-крапельним шляхом або через предмети побуту. Інкубаційний період триває від 2 до 10 днів. Дифтерія підступна тим, що на початковому етапі її легко сплутати зі звичайною застудою, ГРВІ.

Перші симптоми — незначний біль у горлі, невелике підвищення температури, можлива осиплість голосу. Проте згодом з'являються сірі плівки у горлі та на мигдаликах, набряк шиї та збільшення лімфовузлів, утруднене дихання та ковтання.

Перегляньте медичну карту дитини: якщо пропущено щеплення — зверніться до лікаря, щоб надолужити його. Якщо ви дорослий і не пам’ятаєте, коли востаннє робили щеплення від дифтерії та правця (або минуло понад 10 років) — запишіться до свого сімейного лікаря вже сьогодні.

_________________________________________________________________________________________________

Оновлений календар щеплень: заплануйте візит до лікаря

👩‍⚕️ 👨‍⚕️ З 1 січня в країні почне діяти новий Календар профілактичних щеплень. Нагадуємо про основні зміни. 

Зміни у Календарі відповідають сучасним світовим стандартам імунізації та мають на меті забезпечити дітям кращий та більш ранній захист від 11 інфекційних захворювань. 

🔸 До Календаря включається щеплення проти інфекції, що зумовлена вірусом папіломи людини (ВПЛ). Йдеться про вакцинацію дівчат віком 12-13 років сучасною 9-валентною вакциною, адже в цьому віці вакцина забезпечує найвищу ефективність. 

🔸 Перехід на комбіновані вакцини та уточнення схем вакцинації за віком. Це оптимізує процес імунізації та зменшує кількість візитів до медзакладу й інʼєкцій.  Змінюється графік щеплень проти КПК, вірусного гепатиту В та інших інфекцій. 

Також щеплення проти туберкульозу (БЦЖ) проводитиметься через 24 години після народження, а щодо поліомієліту — відбудеться перехід на інактивовану поліомієліту вакцину. 

Підготуйтесь заздалегідь — запишіться на прийом до свого лікаря, щоб відкоригувати графік щеплень.

Лікар допоможе проаналізувати наявні щеплення та спланувати наступні, а також — скласти індивідуальний графік щеплень для дитини у разі пропуску щеплень.

Оновлений графік щеплень — дивіться на картинці 👇 і читайте на сайті https://moz.gov.ua/uk/kalendar-profilaktichnih-scheplen  

За матеріалами МОЗ України

__________________________________________________________________________________________________

Профілактика гострих кишкових інфекцій: що варто знати

У холодний період року гострі кишкові інфекції (ГКІ) залишаються актуальною загрозою, оскільки серед збудників (бактерій, вірусів та паразитів) є багато стійких до низьких температур. А ще взимку з’являються додаткові ризики через святкові застілля, масові заходи та тривале зберігання продуктів.

В Україні цієї зими додатковим чинником стають також знеструмлення через російські обстріли, внаслідок чого дотримуватися холодового режиму в холодильнику належним чином стає складно або навіть неможливо.

Найвразливіші до кишкових інфекцій діти, літні люди та особи з ослабленим імунітетом, в яких ГКІ можуть швидко призводити до зневоднення та ускладнень.

Найчастіші симптоми ГКІ:

• діарея;
• блювання;
• спазм, біль у животі;
• підвищення температури.

Захворюваність на ГКІ в Україні у 2025 році

За 2025 рік в Україні зареєстровано 46 574 випадки гострих кишкових інфекцій, що майже на 18% менше, ніж у 2024 році (56 170 випадків).

Спостерігалося зниження захворюваності на окремі інфекції:

• сальмонельоз — на 12,3%;
• шигельози — на 36,6%;
• ротавірусний ентерит — на 11,8%.

У 2025 році зафіксовано 62 спалахи ГКІ, внаслідок яких постраждали 697 осіб, із них 447 дітей віком до 18 років.

Найчастіше спалахи виникали:

• у закладах освіти — 28;
• у закладах громадського харчування — 16;
• у побуті — 10;
• в оздоровчих та інших закладах — 8.

Захворюваність на гепатит А в Україні у 2025 році

У 2025 році зареєстровано 1079 випадків гепатиту А, що на 30% менше, ніж у 2024 році (1536 випадків). Захворюваність серед дітей знизилася на 39%.

Водночас перевищення національного показника спостерігалося в окремих регіонах, зокрема у Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській областях та місті Києві.

Упродовж року зареєстровано 5 спалахів вірусного гепатиту А: в Закарпатській (2), Волинській, Черкаській областях та Києві (Солом’янський район), в яких постраждали 167 осіб, з них 94 дитини.

Як передаються гострі кишкові інфекції

Інкубаційний період (час від потрапляння збудника до появи симптомів) може тривати від кількох годин до 7 днів. Є три основні шляхи передачі ГКІ.

1. Контактно-побутовий шлях — через брудні руки, іграшки, предмети побуту.

Таким шляхом часто інфікуються малі діти, оскільки їм притаманно свідомо чи несвідомо тягнути до рота все, що потрапить до рук. Якщо це буде чужа іграшка чи випадковий предмет на вулиці, в пісочниці абощо, виникає значний ризик інфікування ГКІ.

Навіть якщо дитина не схильна до такої поведінки, вона все одно може інфікуватися, оскільки в дитячих колективах (у дитсадку, школі тощо) будь-яка інфекція поширюється досить швидко.

2. Харчовий шлях — через недостатньо оброблені або неякісні продукти.

Найризикованішими є продукти/страви, що вживаються в холодному вигляді, де мікроби не тільки добре зберігаються, а й розмножуються. Будьте особливо уважними, споживаючи:

• кремово-кондитерські вироби;

• салати з майонезом;

• молоко, масло;

• продукти, які не підлягають термічній обробці.

3. Водний шлях — через вживання некип’яченої води або купання у забруднених водоймах.

Використання талої води або води з озер, річок та інших відкритих водойм становить небезпеку зараження кишковими інфекціями.

Ротавіруси та норовіруси — основні збудники кишкових інфекцій

На думку вчених, ротавіруси і норовіруси є причиною 90% випадків небактеріального гастроентериту у світі. Вони дуже заразні та легко передаються в дитячих колективах.

Симптоми зазвичай тривають 12–72 години, після чого минають самостійно. Після одужання формується короткочасний імунітет (до восьми тижнів), після чого можливе повторне інфікування.

Специфічної вакцини проти рота- і норовірусної інфекцій наразі немає, тому ключову роль відіграє профілактика.

Основні правила профілактики ГКІ

1. Мийте руки:

• перед приготуванням і прийомом їжі;

• після туалету та повернення з вулиці.

2. Пийте безпечну воду: кип’ячену або бутельовану.

3. Готуйте безпечно:

• ретельно мийте овочі та фрукти проточною водою;

• добре термічно обробляйте м’ясо, рибу, яйця;

• сирі та готові м’ясо/рибу зберігайте окремо;

• беріть окремі дошки й ножі для сирих м’яса/риби й готових страв;

• не користуйтеся водою з відкритих водойм для миття й приготування продуктів.

4. Уважно ставтеся до харчів:

• не лишайте готової їжі надовго при кімнатній температурі;

• прострочене викидайте — не вживайте, навіть якщо воно здається нормальним;

• уникайте сумнівних місць харчування та вуличної їжі без належних умов гігієни.

Коли звертатися до лікаря

За появи симптомів гострої кишкової інфекції необхідно звернутися до сімейного лікаря, педіатра або інфекціоніста та неухильно дотримуватися всіх його вказівок.

Джерело: Центр громадського здоров'я МОЗ України

Колоректальний рак з досвіду пацієнтів і лікарів: що слід знати про симптоми, діагностику та профілактику

Колоректальний рак (КРР) — це злоякісне новоутворення, яке розвивається в ободовій або прямій кишці і є однією з найпоширеніших онкопатологій. За оперативними даними Національного канцер-реєстру, в Україні у 2024 році було зареєстровано 13 239 нових випадків колоректального раку, а всього на обліку перебуває 111 171 людина з тих, у кого діагностували рак ободової або прямої кишки. За кожною з цих цифр — окрема історія, що заслуговує бути почутою. 

У Всесвітній день боротьби проти раку в партнерстві з Global Medical Knowledge Alliance (GMKA) ми зібрали історії українців, які зіткнулися з діагнозом «колоректальний рак», а також коментарі експертів Центру громадського здоров’я та Інеси Гуйванюк — лікарки-онкохірургині Київського обласного онкологічного диспансеру, співвиконавчої директорки GMKA. 

Колоректальний рак може не мати специфічних симптомів  

На ранніх стадіях, коли лікування найефективніше, КРР часто не має відчутних симптомів. 

«Симптоми колоректального раку зазвичай з’являються тоді, коли пухлина вже досягає певного розміру, починає кровоточити або впливати на прохідність кишківника. Саме тому на ранніх стадіях хвороба часто виявляється випадково — під час обстежень з іншого приводу», — коментує Інеса Гуйванюк.  

«Про свій діагноз я дізналася випадково. Нічого з того, що згодом читала про типові прояви колоректального раку, у мене не було. Я лежала в стаціонарі з неврологічним станом, і лікарка звернула увагу на низький рівень гемоглобіну: ми його піднімаємо, а він знову падає. Це був єдиний симптом, — говорить Елла Володимирівна з Одеси, онкопацієнтка в ремісії, якій у січні 2025 року діагностували колоректальний рак на стадії IIIB. — Я по життю дуже активна людина, а тут раптом захотілося полежати, відкласти справи на потім. Я собі докоряла за те, що стала лінивою. Усвідомлення прийшло вже постфактум: це була не лінь, а слабкість».   

«Слід звертати увагу на будь-які зміни у характері випорожнень — діарею чи закрепи, появу крові у калі або на туалетному папері, здуття, відчуття неповного випорожнення. Ці симптоми можуть поєднуватися із загальною слабкістю, втомою, втратою ваги, відчуттям спазмів та болю в животі. Водночас важливо розуміти: такі ознаки можуть свідчити про інші захворювання шлунково-кишкового тракту, і в разі їх появи слід обов’язково звернутися до сімейного лікаря», — зауважує лікарка Гуйванюк. 

Саме тому, навіть за відсутності виражених симптомів, вирішальну роль відіграють своєчасні обстеження. 

Своєчасні обстеження та лікування збільшують шанси на одужання 

«Сучасні методи діагностики колоректального раку безпечні», — коментує експертка.  

«Нам рекомендували зробити колоноскопію, але через велику непрохідність провести її не вдалося. Проте ми пройшли всі необхідні аналізи, щоб оцінити стан пацієнта, врахували висновки кардіолога та інших лікарів. Коли тобі надають грамотний професійний супровід, шлях від обстеження до початку лікування нагадує конвеєр. Ми зібрали результати всіх обстежень і вирішили, що можна робити операцію, — ділиться Віта Петрівна з Києва, яка підтримувала свого 82-річного свекра на всьому шляху його боротьби з КРР від діагностики до успішної операції. — Не варто порушувати рекомендації лікаря. Не займайтеся самолікуванням, слідуйте вказівкам, зберігайте спокій. Так, онкологічний діагноз — це відчуття, ніби світ руйнується. Але хто, як не ви, зараз буде боротися?» 

«Початкове обстеження зазвичай включає колоноскопію з біопсією, щоб підтвердити наявність злоякісного процесу та визначити тип пухлини. Лабораторні дослідження, зокрема загальний аналіз крові, допомагають оцінити стан пацієнта та моніторити перебіг хвороби. Візуалізаційні дослідження, такі як КТ або МРТ (комп’ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія — ред.), дозволяють оцінити поширення раку та наявність віддалених метастазів. Генетичне та молекулярне тестування дедалі частіше використовують для прогнозу та підбору оптимальної терапії. 

Усі ці дані дозволяють визначити стадію КРР, що впливає на вибір стратегії лікування та прогноз пацієнта», — пояснює Інеса Гуйванюк. 

Спитати думку іншого фахівця — це нормально 

У багатьох випадках пацієнту корисно звертатися до іншого фахівця, щоб почути його думку.  

«Питання другої думки є актуальним для всіх людей, у яких підозрюється або вже встановлено онкологічний діагноз», — запевняє лікарка. Така практика допомагає підтвердити діагноз, оцінити запропоноване лікування та впевнено обрати оптимальний шлях терапії. 

«Не завжди в людини є знання для того, щоб зрозуміти діагноз чи проаналізувати рекомендації. Саме тому важливо звертатися за другою думкою. Досліджуйте тему, шукайте відгуки, запитуйте про все, що вас хвилює. Лікар має бути готовий приділити вам час, відповісти на запитання, допомогти скласти план дій і підготувати до наступних кроків. Важливо чітко розуміти, що саме вам пропонують», — говорить Віта Петрівна.  

«Другу думку, а також усі обстеження й лікування, бажано отримувати в мультидисциплінарних центрах спеціалізованої допомоги, де доступні і хірургія, і системна терапія, і променева терапія, де всі фахівці працюють в одному місці та забезпечено замкнений цикл лікування. Це дає змогу пацієнтові отримати комплексну допомогу. 

Якщо комунікація з лікарем є некомфортною, ви не отримуєте відповідей на свої запитання або вас бентежить сама взаємодія, це може бути сигналом для отримання другої думки. Лікар має будувати спілкування з розумінням: це повинно бути спільне прийняття рішень, відкритий діалог і можливість обговорення ситуації з родичами, якщо в цьому є потреба», — коментує експертка Гуйванюк. 

Профілактика колоректального раку — поради Центру громадського здоров’я 

Аби збільшити свої шанси на уникнення зустрічі з хворобою, експерти рекомендують дотримуватися профілактичних заходів, які охоплюють спосіб життя, участь у скринінгу та поінформованість про ризики. 

Регулярна рухова активність — критично важлива, оскільки сидячий спосіб життя належить до встановлених чинників, що підвищують ризик пухлин товстого кишківника. Займайтеся аеробними вправами помірної інтенсивності щодня близько 20 хв на день, або 30 хвилин на день, якщо виконувати аеробні вправи лише 5 днів на тиждень. 

Здорове харчування підтримує нормальну роботу кишківника та зменшує хронічне запалення, а отже знижує ризик розвитку КРР, тому: 

• регулярно вживайте продукти із високим вмістом клітковини (каші, цільнозернові продукти); 

• їжте достатню кількість овочів і фруктів щодня (і що різноманітніше, то краще); 

• обмежте споживання червоного та обробленого м’яса (ковбас, шинок, копченостей). 

Важливим наслідком збалансованого харчування та регулярної рухової активності є підтримання здорової маси тіла, оскільки надмірна вага й ожиріння пов’язані з підвищеним ризиком колоректального раку. Це зумовлено хронічним запаленням, гормональними змінами та порушенням обміну речовин, які впливають на роботу кишківника.  

Також важливо відмовитися від вживання алкоголю та тютюну, бо вже давно встановлено зв’язок між їхнім вживанням та підвищеним ризиком розвитку КРР. Алкоголь і тютюн негативно впливають на слизову оболонку кишківника та загальний стан організму. 

Скринінг колоректального раку 

Щоб виявляти передракові утворення, такі як аденоматозні поліпи, та діагностувати хворобу на ранніх стадіях — ще до появи симптомів, необхідно своєчасно проходити скринінг КРР. Це одна з найефективніших профілактичних стратегій, яка суттєво знижує смертність і підвищує шанси на успішне лікування. 

В Україні чоловікам та жінкам віком від 50 років рекомендовано проходити скринінг КРР раз на 2 роки — робити тест калу на приховану кров або фекальний імунохімічний тест (ФІТ). Щоб отримати направлення на скринінг КРР, зверніться до свого сімейного лікаря або в найближчий заклад охорони здоров’я. 

Також скористайтеся новою національною програмою «Скринінг здоровʼя 40+» для всіх, кому 40 або більше років. У першу чергу вона призначена для раннього виявлення серцево-судинних хвороб, цукрового діабету і проблем ментального здоров'я, однак може сприяти й ранньому виявленню КРР, який може не мати відчутних симптомів. Більше інформації — за посиланням. 

КРР можна уникнути або успішно вилікувати 

Колоректальний рак — це хвороба, якій часто можна запобігти або виявити вчасно. Увага до симптомів, участь у скринінгу та готовність звертатися по допомогу можуть суттєво змінити перебіг хвороби і прогноз. 

«Зараз у мене ремісія, я на контролі. Намагаюся допомогти тим, хто тільки прийшов у діагноз, бо розумію, як їм страшно, — ділиться Елла Володимирівна. — Важливо черпати сили в собі. Поки ти сам себе не витягнеш — ніхто цього не зробить. Хочеш поплакати — поплач. Здається, що небо впало на землю? Так і є, для тебе це і є твій особистий апокаліпсис. Хочеться пожаліти себе? Пожалій, не намагайся бути сильним. Навчись слухати себе. Просто зупинись і зрозумій: ти — найдорожче, що в тебе є. Потрібно пройти цей шлях і дійти розуміння, що лікування — необхідне». 

Джерело: Центр громадського здоров'я МОЗ України

 Як пов’язані артеріальна гіпертензія та діабет ІІ типу 

Артеріальна гіпертензія (АГ) — одне з найбільш поширених серцево-судинних захворювань, яке може призвести до низки порушень у роботі мозку, серця та нирок. 

Перебіг артеріальної гіпертензії значно ускладнюється за наявності у людини супутніх станів, зокрема цукрового діабету (ЦД) ІІ типу. За даними МОЗ, в Україні понад 1,3 мільйона людей хворіють на цукровий діабет, водночас у значної частини населення це захворювання залишається недіагностованим. 

В основі поєднаного перебігу АГ та ЦД 2 типу — спільні патогенетичні механізми: 

• підвищений рівень глюкози в крові пошкоджує стінки судин, внаслідок чого вони поступово втрачають еластичність; 
• інсулінорезистентність, характерна для цукрового діабету ІІ типу, сприяє хронічному запаленню та порушенню регуляції судинного тонусу; 
• порушення функції нирок, яке часто розвивається при діабеті, може призводити до підвищення артеріального тиску; 
• надмірна маса тіла та малорухливий спосіб життя сприяють розвитку інсулінорезистентності, дисліпідемії (порушення обміну жирів в організмі) та запальних процесів, що підвищують ризик розвитку АГ і ЦД. 

Найбільш небезпечними наслідками поєднання цукрового діабету та артеріальної гіпертензії є: 

• інсульт; 
• інфаркт; 
• ураження нирок; 
• погіршення зору; 
• порушення кровообігу, зокрема в ногах. 

Симптоми підвищеного артеріального тиску та рівня глюкози можуть бути мінімальними або взагалі відсутніми, коли ураження судин уже прогресує.  

Людям із комбінацією АГ і ЦД 2 типу важливо: 

• регулярно вимірювати рівень глюкози та артеріальний тиск, навіть якщо самопочуття здається нормальним; 
• дотримуватися принципів здорового харчування з обмеженням солі, цукру та насичених жирів; 
• підтримувати достатній рівень фізичної активності відповідно до своїх можливостей; 
• проходити регулярні обстеження та виконувати рекомендації лікаря. 

Пам’ятайте: за умови регулярного та правильного контролю АГ і ЦД 2 типу можна значно зменшити ризик ускладнень. А вже за тиждень ЦГЗ поділиться результатами пілотного дослідження зі скринінгу та профілактики ЦД 2 типу в Україні та пояснить, чому раннє виявлення захворювань є вкрай важливим. 

Джерело: Центр громадського здоров'я МОЗ України

Інформація щодо Всесвітнього дня раку

Антибіотики: користь, яка потребує відповідальності

Антибіотики є одним із найважливіших досягнень сучасної медицини. Вони ефективно знищують бактерії та допомагають лікувати небезпечні бактеріальні інфекції, запобігаючи ускладненням і рятуючи життя. Саме завдяки антибіотикам стали можливими складні операції та лікування важких інфекцій.

Однак антибіотики – не універсальні ліки. Вони не діють на віруси, тому не допомагають при застуді, грипі та інших гострих респіраторних вірусних інфекціях. Прийом антибіотиків без показань не прискорює одужання, а навпаки може нашкодити організму.

Через неправильне або надмірне використання антибіотиків розвивається антибіотикорезистентність – здатність бактерій виживати в присутності ліків, які раніше їх вбивали. Необдумане вживання антибіотиків – «про всяк випадок» або без призначення лікаря – прискорює появу стійких (резистентних) бактерій, через які антибіотики перестають діяти. Це означає, що з часом інфекційні хвороби стануть невиліковними.

Важливі правила відповідального використання антибіотиків:

• Не займайтесь самолікуванням. Лікар оцінює, чи потрібен антибіотик, який саме та в якій дозі.
• Не переривайте курс лікування самостійно, навіть якщо самопочуття покращилося.
• Не використовуйте без консультації з лікарем залишки ліків із попередніх курсів лікування.
• Не рекомендуйте антибіотики родичам або знайомими, навіть якщо ці ліки вам допомогли. Підбір препарату має бути індивідуальним.
• Дотримуйтесь заходів профілактики: вакцинація, гігієна рук та уникнення контактів із хворими зменшують потребу в антибіотиках загалом.

Бережіть себе і своє здоров’я!

Джерело: ДУ «Харківський ОЦКПХ МОЗ»

________________________________________________________________________________________________

___

Вплив морозу на кровообіг: що важливо знати

Зима принесла не лише красиву сніжну погоду, а й холод, який створює додаткове навантаження на серце та судини.

У холодну пору наш організм природно реагує звуженням судин, намагаючись зберегти тепло, а серцю доводиться працювати інтенсивніше. Для людей із серцево-судинними захворюваннями це може бути особливо відчутно.

Як холод впливає на судини та що допоможе підтримати здоровий кровообіг взимку — розповідаємо на картках

____________________________________________________________________________________________________-

Захист від бактерій та вірусів є однією з основних складових здорового способу життя. Інфекційні хвороби можуть призвести до серйозних ускладнень, тому важливо дотримуватися заходів профілактичних, які допомагають зменшити ризик інфікування.

Поради, які допоможуть вам залишатися здоровими:

Дотримуйтесь гігієни рук

Одним з найефективніших способів запобігти зараженню бактеріями та вірусами є регулярне миття рук. Важливо мити руки з милом протягом щонайменше 40 секунд, особливо після відвідування туалету, перед вживанням їжі, після контакту з тваринами або поверхнями (наприклад, дверними ручками, поручнями, кнопками ліфтів або сенсорними поверхнями). Якщо у вас немає доступу до води та мила, використовуйте спиртовмісний антисептик для рук.

Уникайте контакту рук з обличчям 

На поверхнях, яких торкаєтеся можуть перебувати збудники інфекційних хвороб. У подальшому чіпаючи очі, ніс або рот ризикуєте перенести їх на своє обличчя.

Прикривайте рот і ніс, коли кашляєте або чхаєте

При кашлі та чханні використовуйте одноразові паперові серветки, щоб прикрити рот та ніс. Після використання одразу викиньте їх у смітник, а руки ретельно вимийте або обробіть  спиртовмісним антисептиком. Якщо серветки немає, кашляйте та чхайте в ліктьовий згин.

Ведіть здоровий спосіб життя

Достатньо спіть, будьте фізично активними, уникайте стресу, пийте багато рідини та вживайте вітаміни.

Залишайтеся вдома, якщо захворіли

Залишайтеся вдома, коли ви хворі. Це допоможе запобігти поширенню інфекційних хвороб.

Регулярний моніторинг здоров’я

При перших ознаках інфекційного захворювання (температура, нежить, кашель, біль у горлі тощо) необхідно звернутися до лікаря. Самолікування може призвести до ускладнень, тому краще отримати кваліфіковану медичну допомогу на ранніх стадіях хвороби.

 Дотримуйтеся цих простих порад та будьте здорові!

Джерело: ДУ «Харківський ОЦКПХ МОЗ»

_________________________________________________________________________________________________

Людський організм більш ніж наполовину складається з води. Втрата навіть 1–2% рідини може позначитися на самопочутті: з’являється втома, головний біль, знижується концентрація. Людина, яка регулярно п’є воду, зазвичай почувається бадьорішою, легше зосереджується і краще переносить фізичні та розумові навантаження.

Вода — основа життя і незамінний елемент для нормального функціонування організму. Вона бере участь у всіх ключових процесах: терморегуляції, обміні речовин, транспортуванні поживних речовин, роботі органів і систем. Саме тому, коли ви відчуваєте спрагу, питна вода має бути першим вибором. 

Чому варто обирати воду

Регуляція життєво важливих функцій: вода підтримує баланс рідин, необхідний для роботи серця, нирок, шлунково-кишкового тракту та інших органів. Якщо пити замало, кров стає густішою, серцю складніше перекачувати її, а органи отримують менше кисню й поживних речовин. Достатня гідратація допомагає організму підтримувати стабільну температуру тіла та ефективну роботу клітин.

Жодних калорій і цукру: на відміну від солодких напоїв, соків чи підсолодженого чаю, вода не містить калорій і не підвищує рівень цукру в крові. Регулярна заміна солодких напоїв водою зменшує ризик набору маси тіла, розвитку діабету II типу та серцево-судинних хвороб.

Підтримка здоров’я шкіри: коли організму бракує води, він спрямовує рідину насамперед до життєво важливих органів, а шкіра отримує її за залишковим принципом. У результаті вона стає сухою, менш пружною, тьмяною. Достатнє споживання води допомагає підтримувати зволоження шкіри зсередини та її здоровий вигляд.

Здорове травлення і робота нирок: вода необхідна для нормального травлення і профілактики закрепів, вона сприяє природному виведенню токсинів. За нестачі рідини кишківник працює повільніше, а ниркам складніше виводити продукти обміну речовин, що може призводити до дискомфорту і порушення їхньої роботи.

Енергія та концентрація: навіть легке зневоднення може погіршувати пам’ять, увагу і швидкість реакції. Достатнє споживання води допомагає зберігати ясність мислення, працездатність і витривалість протягом дня.

Як виробити звичку регулярно пити воду 

• Починайте день зі склянки води. Це простий ритуал, який допомагає підтримати водний баланс організму після нічного відновлення.
• Тримайте воду поруч. Пляшка або склянка на робочому столі нагадуватиме пити частіше.
• Пийте потроху, але регулярно. Краще робити кілька ковтків щогодини, ніж намагатися «надолужити» наприкінці дня.
• Зробіть воду цікавішою. Додавайте скибки лимона, апельсина, огірка, листя м’яти або ягоди — без доданого цукру.
• Слухайте сигнали організму. Відчуття спраги, сухість у роті, темний колір сечі — ознаки того, що води замало.

Вибір на користь звичайної питної води — це простий, доступний і ефективний спосіб підтримувати енергію, ясність мислення та добре самопочуття щодня. Нехай вода стане вашим основним напоєм — у школі, на роботі, вдома чи в дорозі.

Джерело

__

Артеріальна гіпертензія (АГ) — одне з найпоширеніших хронічних захворювань у світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2024 році 1,4 мільярда людей у віці від 30 до 79 років (33% від загальної кількості населення цього віку) мали артеріальну гіпертензію.
Діагноз встановлюють, якщо під час щонайменше двох окремих візитів до лікаря рівень артеріального тиску становить або перевищує 140/90 мм ртутного стовпчика. Лікар також може призначити додаткові обстеження, зокрема електрокардіограму та аналізи крові на глюкозу і холестерин.
Небезпека захворювання полягає в тому, що на початкових стадіях людина не відчуває підвищення тиску. Проте якщо АГ не виявити вчасно та не розпочати лікування, зростає ризик ураження життєво важливих органів і розвитку тяжких ускладнень — інсульту, інфаркту, серцевої недостатності та ін.
Існують певні фактори, що підвищують ризик розвитку артеріальної гіпертензії:
– вік: у більшості випадків АГ розвивається після 40 років, однак серцево-судинні захворювання «молодшають» і можуть проявлятися значно раніше;
– малорухливий спосіб життя;
– надмірна маса тіла;
– нездорове харчування;
– надмірне споживання солі;
– вживання алкоголю;
– цукровий діабет II типу;
– тривалий стан стресу;
– наявність АГ у сімейному анамнезі та ін.
Уважне ставлення до здоров’я допоможе своєчасно виявити проблему та запобігти ускладненням. Для цього необхідно вимірювати свій артеріальний тиск:
– періодично, якщо ви не маєте артеріальної гіпертензії. Якщо під час кількох вимірювань поспіль показники вашого тиску перевищують норму або ви відчуваєте головний біль, запаморочення, задишку тощо — обов’язково зверніться до сімейного лікаря;
– регулярно, якщо вам уже встановили діагноз «артеріальна гіпертензія». Обов’язково вимірюйте тиск двічі на день — зранку та ввечері, а за потреби (наприклад, якщо самопочуття погіршується або ваш лікар вважає за необхідне скоригувати лікування) — частіше. Занотовуйте показники тиску у щоденнику, аби і ви, і лікар могли відстежувати динаміку вашого стану.
Детальніше про те, як правильно вимірювати артеріальний тиск у домашніх умовах, читайте у наступній публікації — підписуйтесь на сторінку ЦГЗ, аби не пропустити оновлень.

За матеріалами ЦГЗ МОЗУ

__________________________________________________

Всупереч поширеному міфу, пацієнти з алергічними захворюваннями не лише можуть, а й повинні вакцинуватися. У багатьох випадках (наприклад, при бронхіальній астмі) вакцинація є додатковим показанням, адже ризики тяжких ускладнень інфекцій у таких осіб значно вищі.
📌 Алергія – це не протипоказання, а причина ретельніше дотримуватися Календаря щеплень.
Пацієнти з алергією повинні отримувати всі рутинні вакцини, а за потреби – і додаткові (перед подорожжю, у період вагітності, при інших хронічних захворюваннях).
👶Коли вакцинація безпечна:
• Атопічний дерматит, харчова або сезонна алергія, алергічний риніт, бронхіальна астма – НЕ є перешкодою для щеплення.
• Сучасні вакцини містять мінімальні сліди алергенних білків, тому навіть діти з харчовою алергією можуть отримувати всі планові вакцини.
• Важливо, щоб в день щеплення алергічне захворювання було у стадії ремісії.
⚠️ Коли потрібна підвищена увага:
­ Анафілаксія на попередню дозу даної вакцини або її компонент.
­ Гостре загострення алергічного захворювання – вакцинацію тимчасово відкладають.
💉 Особливості окремих вакцин:
­ КПК (кір–паротит–краснуха) – протипоказанням є анафілаксія на попередню дозу/компонент та/або на неоміцин.
­ Грип – алергія на яйця не є протипоказанням.
­ АКДП, ІПВ, ХІБ, гепатит B, ротавірус, пневмокок, менінгокок – жодних обмежень для алергіків.
🌍 Що рекомендує ВООЗ щодо вакцинації дітям, схильним до алергічних реакцій?
­ Не відмовлятися від щеплень без серйозних причин. Інфекції набагато небезпечніші за можливі алергічні реакції.
­ Харчова алергія не є причиною скасовувати вакцинацію. Лише пацієнти з тяжкою анафілаксією потребують посиленого контролю.
­ Стабілізувати перебіг алергічних хвороб (астма, дерматит) перед вакцинацією.
­ Проводити щеплення лише в медичних установах, де є можливість надання невідкладної допомоги.
📌Сучасні дослідження показують: вакцинація не лише безпечна, але й може зменшувати ризик розвитку алергічних захворювань у майбутньому.
🧑‍⚕️ Як підготувати дитину:
­ Повідомте лікаря про наявність алергічних реакцій та вкажіть на що вони виникають.
­ Контролюйте прояви алергії перед щепленням.
­ Перебувайте під наглядом медичних працівників протягом 30 хвилин після вакцинації.
­ Антигістамінні препарати профілактично вживати не потрібно (лише за призначенням лікаря за наявності алергічних проявів).
💙 Вакцинація – це безпека, навіть для дітей з алергіями.

Джерело: ДУ «Харківський ОЦКПХ МОЗ»

__________________________________________________

Оновлений календар щеплень: заплануйте візит до лікаря

👩‍⚕️ 👨‍⚕️ З 1 січня в країні почне діяти новий Календар профілактичних щеплень. Нагадуємо про основні зміни. 

Зміни у Календарі відповідають сучасним світовим стандартам імунізації та мають на меті забезпечити дітям кращий та більш ранній захист від 11 інфекційних захворювань. 

🔸 До Календаря включається щеплення проти інфекції, що зумовлена вірусом папіломи людини (ВПЛ). Йдеться про вакцинацію дівчат віком 12-13 років сучасною 9-валентною вакциною, адже в цьому віці вакцина забезпечує найвищу ефективність. 

🔸 Перехід на комбіновані вакцини та уточнення схем вакцинації за віком. Це оптимізує процес імунізації та зменшує кількість візитів до медзакладу й інʼєкцій.  Змінюється графік щеплень проти КПК, вірусного гепатиту В та інших інфекцій. 

Також щеплення проти туберкульозу (БЦЖ) проводитиметься через 24 години після народження, а щодо поліомієліту — відбудеться перехід на інактивовану поліомієліту вакцину. 

Підготуйтесь заздалегідь — запишіться на прийом до свого лікаря, щоб відкоригувати графік щеплень.

Лікар допоможе проаналізувати наявні щеплення та спланувати наступні, а також — скласти індивідуальний графік щеплень для дитини у разі пропуску щеплень.

Оновлений графік щеплень — дивіться на картинці 👇 і читайте на сайті https://moz.gov.ua/uk/kalendar-profilaktichnih-scheplen  

За матеріалами МОЗ України

__________________________________________________

Фрукти — корисна заміна цукровим солодощам

Фрукти — це смачно і корисно, організм отримує з них цінні поживні речовини без зайвих калорій та навантаження. 

Завдяки вмісту природних цукрів у поєднанні з клітковиною, вітамінами, мінералами та антиоксидантами фрукти засвоюються повільніше, ніж солодощі з доданим цукром, не спричиняють різких стрибків глюкози та дарують триваліше відчуття ситості. 

Фруктові перекуси підтримують роботу травної системи, допомагають контролювати масу тіла, сприяють кращому настрою та зміцнюють імунітет. 

Фрукти також корисні для серцево-судинної системи, знижують ризик розвитку діабету II типу й деяких онкологічних хвороб. Вони містять багато біологічно активних речовин, які захищають клітини від пошкоджень і підтримують загальне самопочуття. 

Які фрукти їсти восени та взимку  

В осінньо-зимовий період у магазинах і на ринках легко знайти доступні свіжі й заморожені фрукти та ягоди: 

• яблука — універсальний варіант для щоденного перекусу. Їх легко взяти із собою, вони добре поєднуються з корицею, горіхами або натуральним йогуртом; 
• груші — соковиті та ароматні, також ідеально підходять для запікання або додавання до салатів та каш на сніданок; 
• цитрусові — мандарини, апельсини, грейпфрути, крім того, що смачні, ще й приємно нагадують нам про різдвяні свята; 
• банани — чудово підходять, коли хочеться швидкого і ситного перекусу. З заморожених бананів легко приготувати «морозиво», рецепт якого можна знайти в інтернеті. Головне — не додавайте цукру; 
• хурма — солодка, соковита й дуже поживна; добре смакує окремо або як додаток до салатів. Завдяки високому вмісту природного пектину стигла хурма після подрібнення набуває густої, пудингової консистенції — цілком натуральний десерт без цукру. Якщо трапиться терпка, покладіть її на кілька годин у морозилку і терпкість зникне; 
• заморожені ягоди — зручний спосіб урізноманітнити раціон; підходять для смузі, каш, йогуртів або соусів до запечених фруктів. 

Як зробити корисні солодкі перекуси частиною щоденного раціону 

• тримайте фрукти на видному місці. Якщо миска з митими фруктами перед очима — рука частіше потягнеться за ними, ніж за печивом чи цукерками; 
• спробуйте здорові десерти. Запечені яблука з корицею, груші з горіхами, фруктові пюре/смузі з бананом і ягодами без доданого цукру — смачні альтернативи цукеркам; 

Солодке буває різним. Фрукти — найпростіший і найкорисніший спосіб задовольнити бажання з’їсти солодкого ще й із користю для здоров’я. 

 Джерело: «Центр громадського здоров’я МОЗ України»  

__________________________________________________________________________________________________

_

Чому не можна пити снодійні без призначення — пояснює лікар-невролог

Багато людей, які мають труднощі зі сном, шукають «легкі» способи розв'язання проблеми, купуючи безрецептурні снодійні препарати в аптеці. Однак прийом деяких засобів без лікарського призначення порушує природну архітектуру сну — порядок і послідовність фаз сну, від яких залежить якість відпочинку. Крім того, регулярне застосування таких снодійних часто призводить до формування залежності.  

У цьому матеріалі, підготовленому Центром громадського здоров’я разом з Юрієм Фломіним, лікарем-неврологом, Заслуженим лікарем України, доктором медичних наук, експертом Всесвітньої організації охорони здоровʼя в Україні, розповідаємо про ризики самовільного прийому снодійних препаратів і важливість звернення до лікаря у разі проблем зі сном. 

Будьте обережні як із синтетичними, так і з рослинними снодійними 

«Снодійні препарати, які продаються без рецепта, наприклад, з діючою речовиною доксиламін, не є хорошими засобами для тривалого застосування, оскільки вони негативно впливають на архітектуру сну. Через це навіть після 7–8 годин сну людина може почуватися втомленою, адже організм не може повноцінно відновитися», — зазначає Юрій Фломін.  

Експерт зауважує, що слід бути обережними й із так званими «рослинними» препаратами, які насправді містять небезпечні хімічні речовини. 

«Це популярні на українському ринку засоби, до складу яких входить хімічна речовина фенобарбітал, що викликає швидке формування залежності. До мене зверталися пацієнти старшого віку, які вже не можуть заснути без цих препаратів», — зауважує Юрій Фломін.  

Експерт додає, що тривале вживання засобів із фенобарбіталом призводить не лише до формування залежності, а й до порушення роботи печінки, накопичення токсинів в організмі та погіршення пам’яті й уваги. 

Водночас дійсно рослинні засоби з валеріаною, собачою кропивою (пустирником) тощо, не мають доведеної ефективності у поліпшенні сну. За словами Юрія Фломіна, їхній ефект здебільшого базується на плацебо: людина переконана, що препарат допоможе, і, відповідно, краще спить. 

Тільки лікар може призначати снодійні 

«Підбирати та призначати снодійні препарати має виключно лікар. Якщо у вас є регулярні проблеми зі сном — труднощі із засинанням, безпричинні пробудження серед ночі, занадто ранні підйоми тощо, — обов’язково відвідайте фахівця», — додає Юрій Фломін. 

Насамперед варто звернутися до сімейного лікаря, який оцінить загальний стан організму, та, за потреби, направить до вузькопрофільного спеціаліста, наприклад, невролога чи психіатра. 

Регулярні порушення сну не можна залишати без уваги, адже недостатній або неякісний сон підвищує ризик розвитку серйозних захворювань, зокрема серцево-судинних хвороб, депресії та навіть раку. Детальніше про вплив порушень сну на здоровʼя читайте за посиланням. 

Джерело: «Центр громадського здоров’я МОЗ України»

______________________________________________

Як підтримати близьку людину з ВІЛ: поради для тих, хто має друзів чи родичів, які живуть з ВІЛ-інфекцією

Близька людина розповіла вам, що живе з ВІЛ?  Така інформація може викликати безліч почуттів: тривогу, розгубленість, страх чи співчуття. А для самої людини з ВІЛ, яка наважилась відкрити вам свій статус, це — сміливий і водночас вразливий крок. Найважливіше для таких людей — відчути підтримку, прийняття і розуміння. Саме ваша реакція може стати опорою, яка допоможе їй відчути, що вона не сама.  

Цей матеріал містить прості дієві поради: як підтримати близьку людину, яка живе з ВІЛ, як бути поруч без паніки, стигми і зайвих запитань.  

Слухайте і будьте поруч 

Щоб підтримати людину з ВІЛ важливо бути поруч, слухати і приймати її без осуду. Перші ваші слова після розкриття людиною свого ВІЛ-статусу дуже важливі. У такі моменти вона найбільше потребує не порад, а прийняття.  Навіть проста фраза «Я з тобою» може стати опорою. Скажіть: «Я тебе підтримую», «Я поруч, якщо потрібно», «Дякую, що довірився/-лась».  

Не змінюйте свого ставлення до людини — розуміння і підтримка значать більше, ніж будь-які слова. Часто вже цього достатньо, щоб ваша близька людина не почувалася самотньою.  

Дізнайтесь більше про ВІЛ, не ставтесь до хвороби як до трагедії  

ВІЛ — це не вирок і не привід для відсторонення. Інфекція не передається через дотики, обійми, поцілунки чи спільний посуд.  Це стан здоров’я, який можна контролювати ліками — антиретровірусною терапією (АРТ). 

АРТ — щоденний прийом ліків, які пригнічують вірус і зменшують його кількість в організмі до невизначуваного рівня. Люди з  невизначуваним вірусним навантаженням не передають вірус іншим (правило Н=Н — якщо ВІЛ не визначається, отже він не передається),  можуть жити активно й повноцінно, створювати сім’ї, народжувати здорових дітей, працювати, мандрувати.  

Ознайомтеся з базовою інформацією про ВІЛ-інфекцію: як передається і як не передається, як лікувати й профілактувати, як жити з ВІЛ. Що краще ви цю тему зрозумієте, то легше вам буде підтримати вашу близьку людину.  

Пам’ятайте, що ВІЛ — це хронічне захворювання, що піддається лікуванню, а людина, яка живе з ВІЛ, — це передусім людина. 

Підтримуйте у лікуванні, але не тисніть 

Заохочуйте близьку людину регулярно приймати АРТ і відвідувати лікаря. Якщо вона сприймає підтримку, допоможіть нагадуваннями, супроводом на прийом, морально. Запитайте: «Хочеш, я знайду клініку?», «Чим я можу бути корисним/корисною зараз?». Ці прості запитання не нав'язують, а дають вибір і повагу, це — турбота, а не контроль.  

Пам’ятайте: АРТ дозволяє жити повноцінно і довго. 

Поважайте приватність 

Не розповідайте нікому про ВІЛ-статус людини, яка вам довірилась, без дозволу, адже ВІЛ-статус — це конфіденційно. Навіть якщо це ваша найближча людина — говорити про свій статус має право тільки вона. Порушення довіри в такій ситуації — це болісно й небезпечно. 

Залишайтесь собою і будьте союзником 

Запрошуйте у гості, на каву, на прогулянку — життя не закінчується через ВІЛ. Якщо помічаєте дискримінацію чи образи на адресу людини з ВІЛ — не мовчіть, реагуйте, адже підтримка близьких руйнує стигму. Показуйте своїм прикладом, що люди, які живуть з ВІЛ, заслуговують на повагу і рівність. Прийняття і розуміння — найкращі ліки проти страху і стигми.  

Можливим  способом зменшити стигму та дискримінацію є підтримка людей, які живуть з ВІЛ, а також розвіювання міфів та стереотипів про ВІЛ, коли ви чуєте їх від інших людей. 

Ресурси підтримки  

Гаряча лінія з питань ВІЛ/СНІДу: 0 800 500 451 (безкоштовно з усіх номерів по території України);  

«Не визначається значить не передається»: людина, яка живе з ВІЛ і регулярно приймає АРВ-терапію, не зможе інфікувати іншу людину вірусом;  

Доконтактна профілактика ВІЛ (ДКП/PrEP);  

Інформація про ВІЛ/СНІД від Центру громадського здоров’я; 

_______________________________________________

Психічне здоров’я чоловіків: говорити — це прояв сили

Традиційно хлопців із дитинства привчають, що справжній чоловік має все витримати сам. Бути сильним. Бути опорою. Не скаржитися. Не показувати, що важко. Такі установки часто не дають говорити про свій стан навіть тоді, коли емоції вже переповнюють. Страх виглядати «слабким», ніяковість перед близькими — усе це змушує чоловіків мовчати. Під час війни ці внутрішні вимоги стають ще суворішими, а коли навколо так багато болю, здається неправильним говорити про власний. 

Листопад — місяць привернення уваги до чоловічого здоров’я, і в останні його дні Центр громадського здоров’я розповідає про чоловіче психічне здоров’я та нагадує, що за мовчазною стійкістю чоловіків часто ховаються складні переживання, про які їм потрібно говорити вголос. 

Дослідження показують: проблеми є, але звертаються одиниці 

За даними опитування серед чоловіків, проведеного UNFPA (Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні) в липні 2022 року, 68% чоловіків перебувають у стані постійних переживань, розчарування, пригніченого настрою або вразливості. І хоча 88% опитаних погоджуються, що психологічна підтримка важлива, 96% чоловіків вважають, що не мають потреби у психологічній підтримці. 

Ті, кому найважче: як війна створює нові вразливості 

Є чоловіки, для яких психологічне навантаження стало майже непомітною нормою. Це військові в постійному стресі під час бойових дій і ветерани, які повертаються з війни й намагаються адаптуватися до життя в тилу. Також це рятувальники, поліціянти, медики — люди, які допомагають долати тяжкі наслідки смертоносних російських атак. 

Цивільні чоловіки можуть переживати сором або провину через те, що не на фронті, недостатньо роблять для підтримки захисників або бояться мобілізації. Чоловіки-батьки щодня намагаються бути стабільністю для своїх дітей у світі, який сам нестабільний. 

Є й ті, хто втратив роботу, дім чи був змушений евакуюватися з рідного міста. Для них психологічні труднощі часто поєднуються з ізоляцією, відчуттям безпорадності або втратою сенсу. 

Що допомагає триматися і відновлюватися 

Попри всі труднощі є речі, які реально підтримують психіку: 

• живе спілкування з близькими, щире відчуття «я не сам»; 
• рутина — сон, рух, хобі, бодай трохи відпочинку. Це прості речі, але саме вони повертають відчуття опори, допомагають «заземлитися»; 
• легкий доступ до фахової допомоги з психічного здоров’я: телефон 2345 — анонімна та безкоштовна лінія підтримки для чоловіків. Для багатьох чоловіків це комфортніший формат, ніж іти до кабінету психолога. 

Як близькі можуть допомогти чоловікові, коли йому важко 

Рідні або друзі часто помічають, що з людиною щось не так, раніше ніж вона сама. Зміни у настрої, порушення сну, відчуженість, дратівливість, байдужість до звичних речей — усе це може бути ознаками, що чоловік переживає сильний стрес або виснаження. 

Говорити про це важливо делікатно. Не звинувачувати, не тиснути почати розмову «тут і зараз», не вимагати «зберися». Натомість можна запитати: «Як ти? Я поруч. Хочеш поговорити?» Часто саме м’якість, а не наполегливість, відкриває двері до діалогу. 

Близькі можуть запропонувати разом звернутися по консультацію, підтримати у пошуку спеціаліста, створити простір, де можна бути щирим. І дуже важливо донести: попросити допомоги — це нормально. Це не слабкість, а спосіб берегти себе і сім’ю. 

Де чоловікам шукати підтримку: анонімна лінія підтримки, сімейні лікарі 

В Україні працює лінія підтримки спеціально для чоловіків, які хочуть поговорити про свій стан без осуду і зайвих запитань. Гаряча лінія 2345 працює щодня з 14:00 до 06:00, безкоштовно й анонімно. 

Також дедалі більше українців отримують психологічну підтримку від сімейних лікарів — у 2024 році втричі більше, ніж у 2023-му. Ваш сімейний лікар може провести первинну оцінку вашого стану та за потреби скерує до вузького спеціаліста — психолога або психіатра. 

Таку психологічну допомогу можуть надавати сімейні лікарі, що пройшли спеціалізоване навчання за програмою mhGAP (Mental Health Gap Action Programme) від Всесвітньої організації охорони здоров'я і надають допомогу при поширених психічних розладах, як-от депресія, гостра реакція на стрес, тривожні розлади, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), суїцидальна поведінка, розлади, пов’язані зі вживанням психоактивних речовин.  

Попросити підтримки — це відповідальність перед собою та близькими, а не слабкість 

Чоловіки в Україні щодня роблять неймовірно багато. Тримають країну, сім’ю, себе. Але навіть найстійкіші потребують підтримки — і це не применшує їхньої сили. Навпаки, готовність звернутися по допомогу свідчить про зрілість і відповідальність. 

Усі ми переживаємо труднощі, пов’язані з війною. Почуватися втомленим — нормально. Втрачати опору — нормально. І говорити про це вголос — нормально. Так ми вистоїмо в найважчі часи.

Джерело:  Центр громадського здоров’я МОЗ України

_______________________________________________________________________________________________

14 листопада — Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом. Глобальним символом обізнаності про діабет є синє коло. Цей день — нагода нагадати про важливість ранньої діагностики, дієві способи профілактики та поради для покращення якості життя тим, хто живе з цією хворобою.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), цукровий діабет є однією з десяти причин смертності у світі — 1,5 мільйони смертей щороку безпосередньо пов’язані з діабетом. Близько 422 мільйонів людей у ​​всьому світі хворіють на цукровий діабет. З них понад 95% – люди з діабетом 2-го типу. Упродовж останніх кількох десятиліть кількість випадків та поширеність діабету невпинно зростають.

Що таке цукровий діабет і чому він небезпечний?

Цукровий діабет — це група метаболічних захворювань, які характеризуються підвищенням рівня глюкози (цукру) в крові, що є наслідком порушення вироблення або засвоєння інсуліну. Надалі це призводить до серйозних пошкоджень серця, кровоносних судин, очей, нирок і нервових закінчень.

Типи діабету

Розрізняють два основних типи:

Цукровий діабет 1-го типу: це захворювання, спричинене автоімунним ураженням  β-клітин острівців підшлункової залози з розвитком ендогенного дефіциту інсуліну.  На цукровий діабет 1-го типу припадає приблизно 5–10% усіх випадків діабету. Пік захворювання припадає на період статевого дозрівання та раннього зрілого віку.

Цукровий діабет 2-го типу: спричинений переважною інсулінорезистентністю (порушенням чутливості до інсуліну) та відносною інсуліновою недостатністю. Зазвичай розвивається у дорослому віці. Особливо високий ризик у людей, які мають надмірну масу тіла, курять або ведуть малорухливий спосіб життя.

Ще виділяють гестаційний діабет. Уперше він визначається під час вагітності і проявляється гіперглікемією з показниками глюкози крові, які перевищують нормальні, проте не досягають діагностично значущих для встановлення діагнозу діабету.

Жінкам із гестаційним діабетом загрожує підвищений ризик ускладнень під час вагітності та пологів. Такі жінки і, можливо, їхні діти можуть мати підвищений ризик розвитку цукрового діабету 2-го типу в майбутньому.

Симптоми цукрового діабету:

• сухість у роті та відчуття спраги;
• часте сечовипускання;
• порушення зору;
• відчуття втоми, надмірна слабкість;
• свербіння шкіри;
• оніміння пальців рук і ніг;
• втрата маси тіла (при цукровому діабеті 1-го типу);
• надмірна маса тіла (при цукровому діабеті 2-го типу).

Вплив підвищеного рівня цукру на організм

Підвищений рівень цукру в крові має негативний вплив на організм людини в цілому, зокрема на судинну систему. І якщо це спостерігається впродовж тривалого часу, то призводить до розвитку мікро- та макросудинних ускладнень.

Мікросудинні ускладнення:

• ураження сітківки ока (діабетична ретинопатія), що може призводити до погіршення зору і сліпоти;
• ураження нирок (діабетична нефропатія), яке може призвести до хронічної ниркової недостатності;
• ураження нервової системи (діабетична нейропатія), що проявляється болем, втратою чутливості, особливо в кінцівках, а також може призводити до діабетичної стопи аж до необхідності ампутації.

Макросудинні ускладнення:

• ураження серцево-судинної системи — артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця;
• ураження головного мозку — інсульт;
• пошкодження периферичних судин кінцівок, зокрема їх звуження, що призводить до зниження або припинення кровопостачання.

Важливість ранньої діагностики та профілактики

Проблема цукрового діабету полягає в тому, що він може тривалий час перебігати безсимптомно. Саме тому так важливо проходити регулярні медичні обстеження, особливо тим, хто має фактори ризику:

• надмірну масу тіла;
• спадкову схильність;
• підвищений кров’яний тиск;
• малорухливий спосіб життя;
• незбалансоване харчування;
• тютюнокуріння та ін.

Пам’ятайте: чим довше людина живе з недіагностованим і нелікованим цукровим діабетом —  тим гірші будуть наслідки для здоров’я.

Також радимо пройти онлайн-тест на ризик цукрового діабету 2-го типу.

Профілактика діабету

Профілактика цукрового діабету, особливо 2-го типу, можлива через зміну способу життя. Ось основні рекомендації:

– Дотримуйтеся принципів здорового харчування, обирайте  корисну їжу з низьким вмістом цукру та швидких вуглеводів;  споживайте достатню кількість  овочів і фруктів, цільнозернових продуктів та білків. Дотримуйтеся рекомендацій свого лікаря!

– Будьте фізично активними. Виконуйте принаймні 150 хв аеробних фізичних вправ помірної інтенсивності на тиждень. Але обов’язково проконсультуйтеся з лікарем або фізичним терапевтом, яка активність підходить саме вам.

– Підтримуйте здорову масу тіла. Попросіть свого лікаря, за необхідності, надати рекомендації для схуднення.

– Уникайте стресу. Хронічний стрес може підвищувати рівень цукру в крові, тому варто практикувати, наприклад, техніки релаксації.

– Відмовтеся від куріння: куріння впливає на здатність організму регулювати рівень цукру в крові, що може спричинити цукровий діабет 2-го типу та розвиток його ускладнень. У спільному звіті ВООЗ, Міжнародної діабетичної федерації (IDF) та Ньюкаслського університету йдеться про те, що відмова від куріння може знизити ризик розвитку діабету 2-го типу на 30–40%. Надання допомоги у припиненні куріння ви можете знайти на сайті https://stopsmoking.org.ua/

Життя з діабетом

Якщо у вас чи у когось із ваших рідних виявлено діабет, зверніться до лікаря, щоб зробити додаткові обстеження, скласти план лікування, збалансованого харчування та рухових активностей.

Люди з цукровим діабетом мають особливо пильно стежити за станом свого здоров’я. Сучасні методи лікування та активний самоконтроль дозволяють людям із цукровим діабетом жити повноцінним життям.

Своєчасно відвідуйте свого лікаря і дотримуйтеся призначеного лікування, контролюйте рівень цукру та холестерину в крові, регулярно вимірюйте артеріальний тиск, піклуйтеся про свій емоційний стан та змініть спосіб життя на користь здорового харчування, збільшення рухової активності та відмови від вживання тютюну та алкоголю.

Раннє виявлення та адекватне лікування цукрового діабету сприятимуть запобіганню прогресування та розвитку ускладнень!

Джерело

 За матеріалами ДУ «Харківський ОЦКПХ МОЗ»

________________________________________________

Чимало з нас з великим бажанням урізноманітнюють свій раціон харчування, готуючи страви з риби. А суші, роли та сашимі стали модним атрибутом сучасного життя.

Страви з риби містять найцінніший набір мікроелементів (фтор, цинк, мідь, йод). У складі риби багато вітамінів А, Е, групи В, D, які необхідні для нормального функціонування організму людини. Не відмовляючись від них, усе ж варто бути обережними, адже багато видів морських, океанічних та річкових риб уражені паразитами. Особливо часто зустрічається риба, уражена дифілобортіями, опісторхами та анізакідами.

Дифілоботріоз – паразитарне захворювання збудником якого є стрічковий гельмінт (стьожак широкий). Паразит має значні розміри (сягає до 15 м) і без лікування тривалий час паразитує в організмі людини. Зараження дифілоботріозом відбувається при вживанні в їжу недостатньо термічно обробленої або слабо просоленої риби, особливо ікри, окуня, щуки, миня, кети, горбуші, сьомги, нельми та ін. У хворих на дифілоботріоз виникає слабкість, нудота, болі в епігастрії, метеоризм, підвищується температури тіла до 37-38^оС. Одним із характерних симптомів є відходження члеників паразита при дефекації. При тривалому паразитуванні гельмінта виникає В12-дефіцитна анемія ознаками якої є поява на язиці яскраво – червоних плям, тріщин, атрофії сосочків.

Збудником опісторхозу є кошача двоустка, яка паразитує в організмі людини, кішок, собак, лисиць та інших рибоїдних тварин. Розповсюджений опісторхоз у багатьох країнах Європи (Австрії, Болгарії, Германії, Польщі, Іспанії, Туреччині, Франції), але переважна більшість сучасного світового ареалу опісторхозу зосереджена у басейнах річок Обі, Іртишу, Дніпра та його приток (Псьол, Сула, Сейм, Ворскла), особливо, у межах Сумської, Полтавської та Чернігівської областей. Зараження опісторхозом відбувається при вживанні в їжу малосолоної, недостатньо просмаженої чи провареної річкової риби, яка заражена личинками опісторхозу.

При опісторхозі вражаються жовчний міхур, жовчні протоки печінки, протоки підшлункової залози. Клінічні прояви опісторхозу дуже різноманітні та залежать від фази захворювання. В гострій фазі захворювання у хворих з’являється ломота у суглобах, різке підвищення температури, кропив’янка. Трохи пізніше до цих симптомів додаються нудота, блювота, загальна слабкість, болі у правому підребер’ї, жовтяниця. Хвороба має тривалий перебіг і є однією з причин виникнення онкологічних захворювань печінки та підшлункової залози.

Збудниками анізакідозу є личинки круглих гельмінтів з родини Anisakidae, які паразитують у морських видів риб (тріскових, оселедцевих, окуневих, лососевих порід), кальмарів, восьминогів, креветок та інших ракоподібних молюсків. Зараження анізакідозом відбувається при вживанні страв із сирих морепродуктів (суші, сашимі), слабосоленої або неправильно термічно обробленої риби. Першими ознаками захворювання є нудота, блювота, болі в животі, підвищення температури тіла до 37-38^оС, алергічні прояви, діарея. Анізакіди можуть ушкоджувати стінки кишківника викликаючи гостру хірургічну патологію та розвиток перитоніту.

Попередити розвиток будь-якого захворювання набагато простіше, ніж лікувати його. Пам’ятайте – збудники паразитарних хвороб у рибі гинуть тільки при достатній термічній обробці (проварюванні, прожарюванні, запіканні), правильному копченні, заморожуванні та солінні.

Чи вживати в їжу страви із сирої риби – вирішувати вам. Але якщо виникли симптоми, які вказують на можливе зараження паразитами, слід негайно звернутися до лікаря, щоб отримати своєчасне лікування та попередити розвиток можливих ускладнень.

________________________________________________

Всесвітній день боротьби проти хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ)

Згідно з прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я до 2030 року Хронічне обструктивне захворювання легень стане третьою за значенням причиною смерті у світі.

Захворювання істотно обмежує нормальне життя через кашель, постійну задишку, що прогресує, та виділення мокротиння. Раннє виявлення ХОЗЛ відкриває можливість для швидкого початку лікування і впровадження заходів, які допоможуть уповільнити його прогрес.

Що робити, якщо Ви маєте ХОЗЛ та як попередити ускладнення?

 Відмовтеся від вживання тютюнових виробів, уникайте пасивного куріння. Надання допомоги у припиненні куріння можна знайти на сайті  stopsmoking.org.ua.

• Уникайте перебування місцях із забрудненим повітрям, як атмосферним, так і в приміщеннях. Використовуйте індивідуальні засоби захисту.
• Дотримуйтесь правил здорового харчування. Раціон повинен містити достатню кількість поживних речовини, вітамінів і мікроелементів. Для цього намагайтесь споживати овочі, фрукти, бобові, м’ясо та рибу; не більше 1 чайної ложки солі на добу.
• Будьте фізично активними ведіть максимально активний спосіб життя. Це можуть бути легкі регулярні тренування – велотренажер, орбітрек, або просто біг, ходьба у комфортному темпі. Головне – рух. Обов’язково проконсультуйтесь з лікарем та фізичним терапевтом, щоб обрати максимально безпечні та ефективні навантаження.
• Вакцинуйтесь проти грипу, COVID–19 і пневмококової інфекції (особливо це стосується людей з групи ризику – після 65 років, за наявності важких супутніх захворювань).
• Регулярно відвідуйте свого лікаря. Своєчасне комплексне лікування ХОЗЛ (медикаментозне та немедикаментозне) дозволяє контролювати захворювання та покращує якість життя.

Дихайте вільно – бережіть свої легені!

____________________________________________________________________________________________________

“Сіль на мінімум — смак на максимум”: нутріциологиня розповіла, чим краще замінити сіль і чому це варто зробити

17 листопада 2025

“Сіль на мінімум — смак на максимум”: нутріциологиня розповіла, чим краще замінити сіль і чому це варто зробити

Надмірне споживання солі підвищує ризик артеріальної гіпертензії та інших серцево-судинних захворювань, як-от інсульт чи інфаркт. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує до 5 г солі на добу, але українці споживають удвічі більше — в середньому 12,6 г! Тому зменшити кількість солі в раціоні — важливо!

Разом з нутріциологинею, консультантки зі здорового харчування Дар’єю Трохимович Dr.Bezugla  instagram dr.bezugla підготували ідеї для заміни солі і звичних “солоних” заправок.

📌 На основі йогурту

Грецький соус дзадзикі:

👉200 г грецького йогурту
👉½ свіжого огірка (натертого, злегка віджатого)
👉1 зубчик часника (подрібнити)
👉1–2 ст. л. оливкової олії
👉1 ч. л. лимонного соку або яблучного оцту
👉свіжий кріп (за смаком)
👉чорний перець

Йогуртова заправка з гірчицею:
👉3 ст. л. натурального йогурту
👉1 ч. л. діжонської гірчиці
👉1 ч. л. лимонного соку
👉½ ч. л. меду (за бажанням)
👉часник або чорний перець за смаком

📌Варіанти заправок без йогурту

Середземноморська:
👉2 ст.л. оливкової олії
👉Сік ¼ лимона
👉1 ч.л. діжонської гірчиці (несолена)
👉Часник (можна сушений)

Азійська:
👉2 ст.л. рисового оцту
👉1 ст.л. кунжутної олії
👉тертий імбир
👉кунжут
👉крапля меду

Під час приготування сіль можна замінити спеціями. Найкращі комбінації, які додадуть нового смаку страві:

🥩Для м’яса: Паприка + часник + чорний перець; Розмарин + тим’ян + лимонна цедра; Куркума + коріандр + імбир.
🥦Для овочів: італійські трави (базилік, орегано, розмарин), гранульований часник, паприка, кмин (зіра), перець чилі, коріандр
🐟Для риби: Кріп (можна сушений) + лимонний сік + білий перець; Кунжут + імбир + цедра лайма; Коріандр + лимонний сік + чорний перець.
🥣Для каш чи супів: лавровий лист, сушені овочі, мускатний горіх, сушена цибуля, кріп, петрушка, сушена селера.

Пам’ятайте, що 75% солі на добу ми споживаємо з магазинним продуктом, тому перевіряйте упаковки — дивіться на кількість солі у полі “Поживна цінність”: чим менше солі на 100 г — тим краще.
Більше порад і інформації про сіль в харчуванні тут: https://lnk.ua/Y4Q9vrX49
Солоного удвічі менше — серцю і судинам легше! #ЇжМеншеСолі!

За матеріалами ЦГЗ МОЗ України 

________________________________________________________________________________________________

Остеопороз не має віку: починайте дбати про здоров’я кісток уже сьогодні

Остеопороз — це системне захворювання скелета, внаслідок якого кістки ослаблюються, стають крихкими та ламкими через поступову втрату кісткової маси — як мінерального компонента (кальцію, фосфору), так і структури кісткової тканини. Хвороба часто діагностується лише після перелому кісток унаслідок падіння чи незначного удару. Найпоширенішими у людей з остеопорозом є переломи зап'ястя, шийки стегнової кістки, хребців, кісток передпліччя. 

«Кістки — це не просто "каркас" тіла, а жива тканина, яка постійно оновлюється. І ми можемо впливати на цей процес. Для цього потрібно забезпечувати достатнє споживання кальцію, та вітаміну D, регулярно рухатися — ходьба, йога, танці чи вправи з власною вагою стимулюють формування кісткової маси. Важливо також контролювати гормональний фон, особливо після менопаузи, і за потреби проходити денситометрію», — зазначає кандидат медичних наук, лікар-ортопед-травматолог клінічної лікарні «Феофанія» Євгеній Левицький. 

У Всесвітній день боротьби з остеопорозом розповідаємо детальніше про можливості профілактики цієї хвороби у матеріалі Центру громадського здоров’я, підготованому за участі лікаря Євгенія Левицького. 

Причини остеопорозу 

Втрата кісткової маси — нормальна частина старіння, але в деяких людей вона відбувається набагато швидше, ніж зазвичай. Це може призвести до появи остеопорозу та підвищеного ризику патологічних переломів. 

У перші роки після настання менопаузи у жінок спостерігається швидка втрата кісткової маси,тому вони мають вищий, ніж чоловіки, ризик розвитку остеопорозу. У випадку ранньої менопаузи (до 45 років) або після видалення матки та яєчників (хірургічна менопауза) ризик ще вищий. 

Чоловіків остеопороз теж може вражати, а ще молодих жінок і навіть дітей та підлітків. Це зазвичай пов’язано з хронічними захворюваннями або тривалим прийомом певних ліків. 

Інші фактори, які можуть збільшити ризик розвитку остеопорозу: 

• тривалий прийом глюкокортикостероїдів; 

• системні запальні захворювання, зокрема кісток і суглобів;  

• знижена гормональна функція статевих органів; 

• порушення засвоєння поживних речовин; 

• сімейний анамнез остеопорозу  

• тривалий прийом певних препаратів, що впливають на міцність кісток або рівень гормонів, які, використовуються, наприклад, для лікування раку молочної залози та простати; 

• розлади харчової поведінки, як-от анорексія або булімія; 

• низький індекс маси тіла (ІМТ); 

• відсутність рухової активності  

• тривале вживання алкоголю та тютюнокуріння. 

Профілактика остеопорозу 

Такі поведінкові фактори, як збалансоване харчування та регулярна рухова активність, впливають на здоров'я ваших кісток.  

Регулярно займайтеся руховою активністю. Якщо у вас діагностовано остеопороз, поговоріть з лікарем, перш ніж розпочинати фізичні вправи, щоб переконатися, що вони вам підходять. 

Дорослі віком 18–64 роки повинні приділяти не менше 150 хвилин аеробним вправам помірної інтенсивності впродовж тижня — це близько 20 хв на день, якщо займатися щодня, або 30 хв/день, якщо виконувати аеробні вправи лише 5 днів на тиждень. Поступово можна збільшити час до 300 хв на тиждень (40 хв/день). Типовим прикладом таких вправ є швидка хода, їзда на велосипеді по рівнинній поверхні, плавання, піші прогулянки тощо. Також принаймні двічі на тиждень, слід виконувати силові вправи на залучення основних груп м’язів: ніг, стегон, живота, грудей, рук та плечей. 

Стежте за своєю масою тіла. Це особливо важливо для жінок. Менструальні цикли часто припиняються у жінок з недостатньою масою — через неправильне харчування або надмірні фізичні вправи — це зазвичай означає, що рівень естрогену дуже низький, щоб підтримувати здоров’я кісток. 

Раціон для збереження міцності кісток 

Збалансоване харчування може допомогти запобігти багатьом серйозним захворюванням, включаючи серцево-судинні, цукровий діабет, деякі види раку, а також остеопороз. 

Зокрема, для підтримки здоров'я кісток важливий кальцій. Щоб отримати його зі щоденного раціону вживайте: 

• свіжі овочі: капуста — броколі, брюссельська, листова, кучерява, листя салату, базилік; 

• Проте зауважте, що такі продукти, як шпинат, ревінь, щавель і рукола містять оксалати, які зменшують засвоєння кальцію; 

• горіхи (особливо мигдаль), насіння (соняшника, кунжуту, селери, чіа тощо) та сухофрукти (інжир); 

• молочні продукти: твердий і домашній сир, нежирні йогурт і молоко. Віддавайте перевагу продукції без цукру або зі зменшеним його вмістом. 

Мінерали для здоров'я кісток (наприклад, магній та фосфор) є в бобових — це нут, горох, сочевиця та квасоля, й уже згадані фрукти, овочі та зернові. 

Білок — ще один необхідний компонент для міцності кісток, адже саме з нього складається колагенова основа кісткової тканини. Вживайте нежирне м’ясо, рибу, яйця, бобові, молочні продукти.  

Для кращого засвоєння кальцію потрібен Вітамін D. Проте зауважте, що високі дози цього вітаміну можуть бути шкідливими для здоров’я — обов’язково порадьтеся зі своїм лікарем перед прийомом будь-яких вітамінів чи харчових добавок. Джерела вітаміну D: 

• з кінця березня — початку квітня до кінця вересня більшість людей можуть отримати необхідну кількість вітаміну D з сонячного світла. Коли відкриті ділянки шкіри потрапляють під сонце, організм виробляє вітамін D під дією ультрафіолетових променів типу B (UVB-промені). А от з жовтня до березня з сонячного світла вітаміну D виробляється недостатньо; 

• деякі продукти: жирна риба (лососі, сардині, оселедці та скумбрії), яловича печінка, жовтки. 

Вживання алкоголю та тютюну пов’язані з підвищеним ризиком розвитку остеопорозу. Відмовтеся від цих продуктів. Дієві способи кинути курити шукайте на сайті «Я кидаю курити». 

Раннє виявлення остеопорозу 

Якщо у вас є кілька факторів ризику, обговоріть із лікарем можливість пройти денситометрію, обстеження для оцінки щільності кісткової тканини, яке допомагає вчасно виявити остеопороз і розпочати лікування. 

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________-

            Щороку у жовтні світ відзначає Міжнародний тиждень профілактики отруєнь свинцем — ініціативу Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). Її мета — привернути увагу до небезпеки свинцю для здоров’я людей, особливо дітей, та закликати до дій для зменшення його впливу, підвищити обізнаність населення та роботодавців про небезпеку свинцю, закликати бізнес відмовлятися від його використання, зокрема у фарбах і промисловості, заохотити до використання безпечних технологій і заміни свинцевих матеріалів на нетоксичні аналоги.

Свинцева інтоксикація — одна з найпоширеніших форм хімічного отруєння. Особливу небезпеку у побуті свинець становить для дітей, адже їхній організм швидше накопичує токсини. Свинець може потрапляти в організм через забруднену воду, ґрунт, повітря, фарби, текстиль або побутові предмети. Навіть малі дози цієї речовини шкодять нервовій системі, уповільнюють розвиток дитини, впливають на пам’ять, увагу й поведінку.

Однак ризику зазнають і дорослі, особливо ті, хто працює з матеріалами, що містять свинець. До групи підвищеної небезпеки належать робітники підприємств приладобудування, металургійних підприємств, будівельники, зварювальники, працівники, що виготовляють або переробляють акумулятори, фарби, кабелі, кераміку та скло. Під час роботи свинець може потрапляти в організм через дихальні шляхи або шкіру, накопичуючись у кістках і внутрішніх органах.

Тривалий контакт зі свинцем спричиняє анемію, ураження нирок, печінки, нервової системи, репродуктивних органів, а також підвищує ризик серцево-судинних хвороб. Особливо небезпечним є перенесення свинцю з робочого одягу додому, що може наражати на небезпеку членів родини. Тому категорично недопустимо приносити додому робочий спецодяг та прати його в домашніх умовах.

Заходи профілактики отруєнь свинцем:

1. Виробнича безпека:

• забезпечення ефективної вентиляції на робочих місцях;
• використання засобів індивідуального захисту (респіраторів, рукавичок, спецодягу);
• регулярне прибирання приміщень вологим методом для зменшення пилу;
• недопущення прийому їжі або куріння на робочому місці.

2. Медичний контроль:

• періодичні медичні огляди працівників, які контактують зі свинцем;
• лабораторний контроль маркерів свинцевої інтоксикації в крові та сечі;
• своєчасне виявлення та лікування початкових ознак отруєння;
• надання працівникам інформації про ризики та симптоми інтоксикації.

3. Побутова профілактика:

• не використовувати старі свинцеві фарби або посуд із глазур’ю, що містить свинець;
• дотримуватися правил особистої гігієни після роботи з металами.

Одним із головних забруднювачів свинцем довкілля є відпрацьовані свинцево-кислотні акумулятори. Якщо їх утилізують неправильно, свинець потрапляє у ґрунт і воду, а потім до рослин і тварин, може спричиняти отруєння у людей через харчовий ланцюг. Саме тому збір і переробка акумуляторів повинні здійснюватися лише на сертифікованих підприємствах, які мають сучасні технології очищення та утилізації.

Пам’ятаймо: запобігти отруєнню легше, ніж лікувати його наслідки. Дотримання правил безпеки на роботі — це прості кроки, які рятують здоров’я. Вибирайте безпечні матеріали, уникайте старих свинцевих фарб, не допускайте забруднення води й ґрунту — і ви зробите свій внесок у здорове майбутнє дітей та планети.

Здоров’я починається з обізнаності!

Джерело: ДУ «Харківський ОЦКПХ МОЗ»

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

            Кір — гостре вірусне захворювання, що проявляється гарячкою, нежитем, кашлем і висипом. Воно може призвести до серйозних ускладнень — пневмонії, отиту чи навіть енцефаліту.

Вірус кору передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом і дуже швидко поширюється.

Кір небезпечний для невакцинованих дітей і дорослих: 9 із 10 людей, які мали контакт із хворим, будуть заражені. В країнах з низьким рівнем вакцинації він досі залишається однією з головних причин смерті серед дітей через інфекції.

Надійний захист забезпечує щеплення вакциною КПК (проти кору, паротиту та краснухи).

Зараз, згідно з Календарем профілактичних щеплень, дитину вакцинують КПК у 12 місяців і повторно у 6 років. Починаючи з січня 2026 року, графік буде оновлено: щеплення проводитимуть у 12 місяців та 4 роки.

Кір небезпечний не лише для дітей — захист потрібен також підліткам і дорослим. У старшому віці хвороба часто має тяжчий перебіг.

Якщо ви або ваша дитина не були вакциновані вчасно, це можна зробити в будь-якому віці — потрібно отримати дві дози КПК з інтервалом не менше 28 днів.

Протипоказань до вакцинації небагато:

• гостре захворювання з температурою вище 38,5 °C (легка застуда не є протипоказанням);
• вагітність (за її планування обов’язково перевірте статус вакцинації);
• серйозна алергічна реакція на попередню дозу або компоненти вакцини;
• стани, коли імунна система пригнічена (під час хіміотерапії, лікування стероїдами, при СНІДі тощо).

Якщо маєте запитання або сумніви щодо вакцинації — зверніться до свого сімейного лікаря або педіатра. Отримайте консультацію, перевірте дані про щеплення і подбайте про свій захист.

Солоного вдвічі менше – серцю та судинам легше

Головне джерело солі, яку ти споживаєш щодня, — не зовсім сільничка на столі 🧂
75% солі «ховається» саме у магазинних продуктах — перероблені м’ясні та рибні вироби, фастфуд, солоні закуски, соуси та приправи, хлібобулочні вироби. І лише 25% — ми отримуємо щодня із сільниці вдома. Такі дані науковців: https://lnk.ua/BNEMMqlNG.

❗️Найбільше солі містять ковбаси, сосиски, бекон, консерви, мариновані овочі, чипси, сухарики, солоні горішки та соуси. А ще — готові страви у закладах або відділах кулінарії в магазинах. 100 г таких продуктів може містити твою добову норму солі! Багаті на сіль і звичні продукти, які ми їмо щодня, наприклад, хліб або сири.

ВООЗ рекомендує до 5 г солі на добу (чайна ложка без верху), українці споживають удвічі більше (в середньому 12,6 г)! Зверни увагу на свій щоденний раціон. Чому це важливо? Бо, така кількість солі негативно впливає на здоров’я серця і судин. А, як кажуть дослідження, повномасштабне вторгнення росії також негативно вплинуло на наші харчові звички. За їхніми даними, майже половина українців почала вживати більше нездорової їжі (42%): https://lnk.ua/k4x99R8ey.

👀Тому читай упаковку на продуктах, де вказана поживна цінність: обирай ті, де менше солі на 100 г! Таку інформацію вказують більшість виробників. А якщо любиш солоні продукти і не можеш відмовитись, тоді спробуй їх їсти вдвічі менше або рідше.

Ще поради і корисна інформація про сіль в харчуванні тут: https://lnk.ua/Y4Q9vrX49

Солоного удвічі менше — серцю і судинам легше!
#ЇжМеншеСолі!

За матеріалами ЦГЗ МОЗ України

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Пік грибного сезону традиційно припадає на осінь, а разом із ним зростає кількість отруєнь.

Головні причини отруєнь грибами:

• помилкове визначення грибів (найпоширеніша причина), наприклад, бліду поганку часто плутають із печерицею або підберезником, а помилкові опеньки — зі справжніми;
• недотримання правил збирання, зберігання та приготування грибів, наприклад, збір поблизу автошляхів і промзон, вживання перерослих, підморожених чи зіпсованих грибів тощо;
• купівля грибів або страв із ними з рук. 

За оперативними даними, за 9 місяців 2025 року в Україні 74 людини звернулися до медиків через отруєння грибами, серед постраждалих — 21 дитина. Це більш ніж удвічі перевищує показники за аналогічний період 2024 року —  тоді було зареєстровано 32 звернення людей по медичну допомогу через отруєння грибами, із них 10 дітей.

Найбільша кількість постраждалих людей у 2025 році зафіксована у Чернівецькій, Дніпропетровській, Хмельницькій і Вінницькій областях.

Симптоми отруєння грибами 

Отруєння грибами небезпечне через те, що токсини, що містяться в грибах, вражають різні органи та системи — шлунково-кишковий тракт, центральну нервову систему, серце, судини, печінку та нирки. Отруєння грибами може призвести до смерті.

До слова, в Україні росте приблизно 2 тисячі видів грибів, але з них їстівними є лише близько 500.

Ознаки отруєння грибами можуть проявитися як через пів години після споживання, так і протягом кількох днів. Серед них:

• нудота;
• блювання;
• різкий біль у животі;
• діарея;
• запаморочення;
• підвищення температури тіла;
• зниження пульсу;
• задуха;
• судоми;
• відтік крові від кінцівок, через що руки та ноги стають холодними;
• марення, поява галюцинацій.

Перша допомога у разі отруєння грибами: покроковий алгоритм 

1. За найменшої підозри на отруєння грибами негайно викличте швидку.

Телефонуйте 103 або 112, навіть якщо симптоми здаються легкими. Опишіть  ці ознаки та вкажіть, що причиною може бути отруєння грибами.

2. Промийте шлунок.

Дайте потерпілому випити 1–2 літри теплої кип’яченої води та викличте блювоту, обережно натиснувши пальцями або чайною ложкою на корінь язика. Повторюйте процедуру, доки зі шлунка не почне виходити чиста вода.

3. Прийміть сорбенти.

Дайте активоване вугілля (1 таблетка на 10 кг ваги) або інший сорбент.

4. Забезпечте постраждалому спокій та давайте велику кількість рідини.

Забезпечте постраждалому постільний режим. Давайте пити багато рідини — злегка підсолену воду або прохолодний чай — щоб відновити водно-сольовий баланс.

5. Збережіть залишки грибів

Подальше визначення виду гриба, що спричинив отруєння, допоможе лікарям призначити правильне лікування.

Групи підвищеного ризику 

Щоб уникнути ризиків для здоров’я, деяким людям краще обмежити або зовсім не вживати дикорослих грибів. Йдеться про:

• дітей віком до 12 років;
• вагітних і жінок, які годують груддю;
• людей похилого віку;
• тих, у кого є хронічні проблеми з травленням.

Профілактика отруєння дикорослими грибами

Загальні правила:

• не купуйте грибів на стихійних ринках або з рук;
• не куштуйте сирих грибів — навіть їстівні види у сирому вигляді можуть спричиняти отруєння.

Збирання:

• уважно оглядайте колір і форму капелюшка, пластинок/губки, ніжки та інші частини гриба — беріть лише види, які безпомилково знаєте, а за найменшого сумніву викиньте гриб, не кладіть його до кошика з іншими;
• не беріть занадто молодих або перерослих грибів — їх легко сплутати з отруйними;
• не збирайте грибів поблизу трас, промислових підприємств, полігонів, забруднених територій: гриби накопичують важкі метали та інші токсини;
• не збирайте грибів в посушливу погоду: пересохлі гриби мають вищу концентрацію токсинів;
• збирайте окремо за видами, не змішуйте різних грибів в одному кошику.

Транспортування та сортування:

• перевозьте у жорсткому провітрюваному кошику (не в пакетах);
• вдома ще раз переберіть: усі сумнівні або пошкоджені гриби викиньте.

Приготування:

• готуйте в першу добу після збору;
• пам’ятайте, тривале кип’ятіння не робить отруйні види безпечними, адже багато токсинів, що містяться у грибах, термостійкі;
• не консервуйте грибів у домашніх умовах — це ризик ботулізму. Краще готувати свіжими або маринувати з коротким терміном зберігання в холодильнику;
• пробуйте невеликими порціями, особливо якщо змінюєте звичний вид/рецепт.

Зберігання:

• сирі гриби тримайте в холодильнику не довше ніж 24 годин;
• страви, що місять гриби, зберігайте лише у холодильнику, у чистому посуді з кришкою, не довше ніж 24 години; повторне розігрівання небажане.

Пам’ятайте: найкраща альтернатива дикорослим грибам — культивовані (штучно вирощені) печериці та гливи або сушені та мариновані гриби промислового виробництва. Вживання таких грибів значно знижує ризики отруєння, адже вони проходять контроль якості.

Дізнатися більше про неїстівні гриби та отруєння грибами можна за посиланням: https://tinyurl.com/5n87b3t7 

Джерело

_______________________________________________________________________________________

Антибіотики безсилі проти вірусів: пояснюємо чому

В Україні розпочався сезон ГРВІ — час, коли люди частіше хворіють на грип, COVID-19 та інші респіраторні вірусні захворювання. Водночас досі поширене хибне уявлення, що їх можна швидко й ефективно вилікувати антибіотиками навіть без призначення лікаря.

Центр громадського здоров’я пояснює, чому це не так і які можливі наслідки.

1. Гострі респіраторні вірусні інфекції спричиняють ВІРУСИ, а антибіотики діють виключно на БАКТЕРІЇ. Лікування ГРВІ антибіотиками не дасть очікуваного результату, навпаки — може спричинити серйозні ускладнення: шлунково-кишкові розлади, порушення роботи нирок і печінки. 

2. Прийом антибіотиків, коли до цього немає показань, може знизити їхню ефективність у майбутньому. Хвороботворні бактерії з часом адаптуються до антибіотиків та стають «загартованішими» до них. Тобто в таких бактерій розвивається антибіотикорезистентність. Коли такі бактерії не реагують на лікування антибіотиками, лікарям тяжче успішно лікувати інфекційні хвороби, в тому числі небезпечні (бактеріальна пневмонія, туберкульоз, сепсис). Антибіотикорезистентність створює додаткове навантаження на медичну систему в Україні під час війни.

3. У кишківнику людини може порушитися здоровий баланс бактерій. Це може спричинити розлади травлення й ослаблення імунітету, а також підвищити ризик інфікування бактерією Clostridium difficile, яка виробляє небезпечні токсини і може призвести до смерті.

4. Від ГРВІ не завжди потрібні ліки. Легкі застуди (нежить, біль у горлі, чхання, загальне погіршення самопочуття, легке підвищення температури тіла до 38℃) не завжди вимагають використання лікарських засобів. Достатньо відпочивати і пити багато води.

5. Тільки лікар може призначати антибіотики й лише у разі підтвердження або обґрунтованої підозри на бактеріальну природу інфекції.

Чотири прості й перевірені поради, як уберегтися від ГРВІ

Дотримання таких рекомендацій допоможе вам уникнути інфікування ГРВІ та убезпечити своїх рідних.

1. Вакцинуйтеся від грипу раз на сезон. Щорічне щеплення допомагає уникнути тяжкого перебігу хвороби та ускладнень. Особливо важливо вакцинуватися людям старшого віку, дітям від 6 місяців, вагітним, людям із хронічними хворобами, а також медикам, освітянам, військовим та іншим, які щодня контактують із великою кількістю людей.

Щеплення проти грипу можна зробити звернувшись до свого сімейного лікаря та придбавши вакцину в аптеці. 

2. Вакцинуйтеся проти COVID-19. Людям, які раніше не щепилися, слід отримати одну дозу вакцини. Це безплатно.

Додаткові щеплення кожні 6–12 місяців рекомендовані людям із підвищеним ризиком тяжкого перебігу хвороби та професіоналам, які часто контактують із людьми у своїй роботі.

Вагітним рекомендують вакцинуватися у кожну вагітність. 

Щоб отримати щеплення, зверніться до свого сімейного лікаря або в найближчий заклад охорони здоров’я. Станом на жовтень 2025 року держава забезпечена достатньою кількістю вакцини від COVID-19.

3. Дотримуйтеся правил особистої гігієни:

• мийте руки з милом щонайменше 30 секунд, особливо після повернення додому, контакту з поверхнями у громадських місцях;

• використовуйте антисептики зі вмістом спирту не менше 70%;

• коли кашляєте або чхаєте, прикривайте рот і ніс згином ліктя або серветкою (яку слід негайно викинути у смітник);

• не чіпайте брудними руками лиця, особливо очей, носа і рота.

4. Зміцнюйте імунітет:

• дотримуйтеся режиму здорового харчування: щодня їжте достатньо овочів і фруктів, продуктів з високим вмістом білка;

• багато пийте: воду, трав’яні чаї, натуральні соки;

• рухайтеся: регулярно займайтеся руховою активністю;

• лягайте спати завжди в один час і спіть не менше 7–8 годин на добу;

• мінімізуйте стрес за змоги — психологічне здоров'я має велике значення для імунної системи.

EU-JAMRAI 2 фінансується в рамках програми ЄС «EU4Health» (грантова угода № 101127787).  Висловлені погляди та думки належать виключно автору(ам) і не обов'язково відображають позицію Європейського Союзу або Виконавчого агентства з питань охорони здоров'я та цифрових технологій (HaDEA). Європейський Союз та орган, що надає грант, не несуть відповідальності за зміст матеріалу.

____________________________________________________________________________________________

Наближається епідемічний сезон грипу, і ми знову стоїмо перед загрозою захворіти. Грип — це не просто гостре респіраторне вірусне захворювання. Він може мати тяжкий перебіг та спричиняти небезпечні ускладнення, що іноді становлять загрозу для життя

Грип починається раптово, з високої температури (39°C і вище), ознобу, сильного головного болю, болю в м’язах і суглобах, слабкості. Згодом можуть з’явитися сухий кашель і біль у горлі. Найбільша небезпека грипу полягає в його тяжких ускладненнях, як от: пневмонія, менінгіт, енцефаліт, запальні захворювання серця (міокардит, перикардит), ускладнення з боку нирок (гломерулонефрит).

Саме такі ускладнення  обумовлюють потребу у вакцинації – ​провідній стратегії профілактики грипу, зокрема для запобігання тяжкому перебігу захворювання в осіб груп ризику. У групі ризику – діти, літні люди, вагітні жінки, пацієнти з хронічними захворюваннями, медичні працівники, освітяни та працівники сфери обслуговування.

Безпечні та ефективні вакцини проти грипу використовуються вже понад 60 років. Вакцина не містить живих вірусів і не може викликати захворювання, але стимулює імунну систему виробляти антитіла, які будуть захищати організм від реального вірусу.

В Україні в епідсезоні 2025/2026 років доступні чотиривалентні вакцини:

• Vaxigrip Tetra (Sanofi Pasteur, Франція)
• GC FLU Quadrivalent (Green Cross Corporation, Південна Корея)

Обидві вакцини безпечні для дітей від 6 місяців і дорослих, відповідають рекомендаціям ВООЗ та захищають від 2 штамів грипу А і 2 штамів грипу В.

Найкращий час для щепленнь – вересень-жовтень, тобто за кілька тижнів до початку епідсезону. Це дозволяє організму сформувати стійкий імунітет та виробити достатню кількість антитіл для ефективного захисту.

Оскільки штами вірусу грипу постійно мутують, щеплення потрібно робити щороку, адже щороку вакцина оновлюється з урахуванням нових штамів, які, за прогнозами, будуть циркулювати в епідсезоні.

Вакцинація проти грипу належить до рекомендованих щеплень та відсутня у національному календарі щеплень, тому вакцину можуть закуповувати за гроші місцевих бюджетів, підприємств або власним коштом громадян.

Надходження вакцин в аптечну мережу м. Харків очікується:  GC FLU Quadrivalent  – в останній тиждень вересня, Vaxigrip – на початку жовтня. Можливе попереднє замовлення за телефоном через аптечну мережу Обласного аптечного складу.

Пам’ятайте:

• Після введення вакцини імунітет формується протягом 7-14 днів.
• Не зволікайте! Чим раніше ви зробите щеплення, тим краще будете захищені.

Захистіть себе та своїх близьких! Будьте здорові!

__________________________________________________________________________________________________

Деменція і стигма: чому важливо говорити про хворобу Альцгеймера

Хвороба Альцгеймера (ХА) є найпоширенішою формою деменції у світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я за 2021 рік, в Україні рівень смертності від ХА та інших форм деменції становив 34,7 випадку на 100 тисяч населення. Серед жінок ХА посідала четверте місце серед причин смертності з показником 50,3 випадку на 100 тисяч осіб.

Навколо хвороби Альцгеймера зберігається чимало упереджень, які породжують стигму й часто заважають людям вчасно звернутися по кваліфіковану допомогу. Але ХА — це не вирок, а стан, із яким потрібно працювати — за допомогою медицини, психологічної та соціальної підтримки.

Центр громадського здоров’я публікує розвінчання найрозповсюдженіших стереотипів стосовно хвороби Альцгеймера, щоби зменшити страх, покращити якість життя пацієнтів із недугою підтримати їхні родини.

1. Діагноз «хвороба Альцгеймера» не означає кінець життя

Багато людей із цим діагнозом продовжують активне і змістовне життя ще багато років. Сповільнити розвиток хвороби допомагають раннє виявлення, медикаментозна терапія, здоровий спосіб життя та доступ до соціальних і підтримувальних програм.

2. Захворіти на ХА може будь-хто, а не лише літні люди

Вік — це найбільший фактор ризику, однак існує рання хвороба Альцгеймера, яка може проявитися у 30–60 років. Пізня ХА розвивається у більшості випадків після 65 років. 

Разом з тим важливо усвідомлювати: хвороба Альцгеймера не є нормальною частиною старіння.

3. Спадковість підвищує ризик ХА, але не вище, ніж на 50%

Наявність у сімейному анамнезі не означає, що хвороба Альцгеймера неминуча. Для ранньої форми існують чітко ідентифіковані генетичні мутації, однак навіть носій гена має лише 50-відсоткову імовірність розвитку хвороби. Пізня ХА залежить від поєднання генетики, середовища й стилю життя. Деякі люди з генетичною схильністю ніколи не хворіють.

4. Хвороба Альцгеймера — це більше, ніж проблеми з пам’яттю

ХА впливає на пам’ять, мовлення, мислення, просторову орієнтацію, здатність ухвалювати рішення, емоційний стан і поведінку. Проте кожна людина переживає хворобу по-своєму, і її прояви можуть різнитися.

5. Люди з ХА усвідомлюють себе і дійсність

На різних стадіях хвороби багато людей продовжують комунікувати й усвідомлювати події довкола. Утім, із прогресуванням хвороби ця здатність може знижуватися. Тоді важливо ставитися до людини з гідністю й повагою, щоб не образити її почуття.

6. Агресивна поведінка не є обов’язковою ознакою ХА

Не всі люди з діагнозом Альцгеймера стикаються з різкими змінами поведінки. Часто небажану реакцію спричиняють стрес, дезорієнтація або невідповідні умови. Адаптація середовища і правильне спілкування допомагають знизити ризик подібних проявів.

7. Втрата пам’яті не завжди означає хворобу Альцгеймера

Не кожне забування є ознакою хвороби. Якщо проблеми з пам’яттю починають заважати щоденному життю, варто звернутися до лікаря для обстеження, адже причини можуть бути різними.

8. Хворобі Альцгеймера неможливо повністю запобігти

Немає якогось одного способу убезпечити себе від хвороби Альцгеймера на 100%. Однак ризик розвитку хвороби знижує здоровий спосіб життя:

• рухова активність;
• збалансоване харчування;
• контроль тиску та цукру;
• соціальна активність;
• тренування мозку.

Більше про те, як розпізнати деменцію, зокрема і хворобу Альцгеймера, і як попіклуватися про здоров’я мозку, читайте на сайті ЦГЗ:

• Старіння без деменції: як цього досягти;
• Як дбати про здоров’я мозку.

________________________________________________________________________________________________

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) залишаються однією з головних причин смертності в Україні та світі. Водночас чимало ССЗ на ранніх етапах можуть перебігати безсимптомно, а пацієнти звертаються до лікаря вже тоді, коли проблема набуває серйозного характеру.

Центр громадського здоров’я поспілкувався з лікаркою-кардіологинею, докторкою медичних наук, завідувачкою відділу артеріальної гіпертензії та коморбідної патології ДУ «Національний науковий центр “Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска”» НАМН України Ларисою Міщенко про те, коли, кому та як часто потрібно проходити профілактичні обстеження та які симптоми мають стати сигналом для негайного візиту до лікаря.

Як часто проходити профілактичні обстеження

«За моїми спостереженнями, кількість звернень до кардіологів через проблеми, які є наслідком тривалого хронічного стресу, побільшало. Є також певні тенденції звернення до лікарів, які зумовлені віком, статтю і загалом ставленням до власного здоров’я», — каже Лариса Міщенко.

За її словами, найчастіше звертаються люди старшого віку, у яких вже є серцево-судинні захворювання.

«Натомість молодші пацієнти, особливо чоловіки, схильні уникати відвідування лікарів. На запитання, чому вони раніше не зверталися, часто відповідають: “Я не хотів про це знати”. Це абсолютно хибне переконання, що нібито якщо проблему не досліджувати, то її не існує. Звертатися до лікаря треба за перших симптомів». 

Ба навіть за відсутності скарг необхідно проходити регулярні обстеження, адже чимало серцево-судинних захворювань можуть перебігати довгий час безсимптомно.

«Так званий “мінімальний кардіологічний чекап” (аналізи крові на рівень цукру та холестерину, вимірювання артеріального тиску) варто проходити всім людям віком від 40 років раз на рік. Але в сьогоднішніх умовах я навіть рекомендую починати проходити відповідні дослідження вже орієнтовно з 35 років, особливо чоловікам, оскільки вони частіше стикаються з ССЗ у відносно молодому віці. У жінок серцево-судинні проблеми часто проявляються пізніше — після 55-60 років, коли настає менопауза і зникає природний естрогеновий захист. До того ж чоловіки менш уважні до свого здоров’я і частіше мають шкідливі звички. Зокрема, згідно з дослідженням STEPS, курить утричі більше чоловіків, ніж жінок».

Щоб пройти профілактичні обстеження, зверніться до сімейного лікаря, який за потреби направить до профільного спеціаліста, зазначає Лариса Міщенко.

«Людям, які мають один чи декілька факторів ризику серцево-судинних захворювань, як-от ожиріння, підвищений артеріальний тиск, малорухливий спосіб життя, паління, не варто чекати 40 років, а звертатися до сімейного лікаря раніше для профілактичних оглядів».

Лариса Міщенко додає, що проходити раніше профілактичні обстеження варто й тим, у чиїх рідних були серцево-судинні хвороби — наприклад, інфаркт, інсульт, високий артеріальний тиск.

«У середньому близько 60% нашого серцево-судинного здоров’я визначається спадковістю. Але це зовсім не означає, що хорошу генетику неможливо зіпсувати. Нехтування власним здоров’ям може призвести до розвитку серцево-судинних захворювань навіть у тих, хто мав сприятливу спадковість. І навпаки — якщо в родині були серцево-судинні проблеми, то людина з “негативною” спадковістю здатна суттєво відстрочити їхній розвиток завдяки здоровому способу життя та регулярним профілактичним обстеженням».

Це дозволить вчасно помітити ССЗ, взяти їх під контроль та знизити ризик виникнення серйозних ускладнень, зауважує Лариса Міщенко.

Коли треба негайно йти до лікаря

Потрібно звернутися до сімейного лікаря або кардіолога відразу, якщо з’явилися такі симптоми:

• задишка;
• біль в грудях або в ділянці серця;
• відчуття перебоїв в роботі серця;
• набряки ніг;
• головний біль або запаморочення;
• підвищена втомлюваність.

З огляду на скарги лікар визначить необхідний обсяг і перелік обстежень.

_______________________________________________________________________________________________

На Харківщині фіксують зростання захворюваності на COVID-19

Фахівці підтвердили циркуляцію нового субваріанту «Стратус» штаму омікрон. Його виявили у мешканок Харкова та Балаклії. Про це в ефірі Радіо «Накипіло» розповіла генеральна директорка Харківського обласного центру контролю та профілактики хвороб Любов Махота.

За словами Любові Махоти, минулого тижня в регіоні зареєстровано 175 випадків COVID-19, серед них – 11 дітей, 74 осіб госпіталізовано. Один летальний випадок стався у пацієнта з тяжкими супутніми хворобами, який не був вакцинований.

«Ми бачимо, що зростання почалося наприкінці липня. Якщо порівнювати з попереднім тижнем – захворюваність зросла утричі. Проте ситуація контрольована, рівень госпіталізацій не перевищує можливості лікарень», – наголошує Любов Махота.

Симптоми нових субваріантів схожі на ГРВІ: нежить, кашель, біль чи першіння в горлі, охриплість голосу. Найбільший ризик тяжкого перебігу мають люди старшого віку та ті, хто має хронічні захворювання.

Найнадійніший спосіб захисту – вакцинація. В Україні доступна омікрон-специфічна вакцина Comirnaty (Pfizer), яка ефективна проти «Стратуса» та «Німбуса».

«Вакцинація – це найефективніший спосіб уберегтися від тяжкого перебігу COVID-19 та ускладнень. Високий ризик захворіти у тих, хто не щеплений і має супутні захворювання», – підкреслює Любов Махота.

Вакцинуватися можна безоплатно у пунктах щеплень при медзакладах після огляду сімейного лікаря. В області наразі є близько 12 тисяч доз вакцини.

Більше детально слухайте ефір Радіо «Накипіло» https://radio.nakypilo.ua/podcast/na-harkivshhyni-pobilshalo-vypadkiv-koronavirusnoyi-hvoroby-yak-zahystytysya/

Джерело: ДУ «Харківський ОЦКПХ МОЗ»

_______________________________________________________________________________________________

Як допомогти вашій дитині налаштуватися на початок нового навчального року — поради ЦГЗ і Світлани Ройз

Перехід від літніх канікул до шкільних буднів може стати справжнім викликом для дитини. Особливо непростим цей період є для першокласників і школярів, які після тривалого дистанційного навчання повертаються в клас.

Як батьки й опікуни можуть допомогти дітям адаптуватися до школи, розповідаємо в матеріалі, підготовленому Центром громадського здоровʼя у співавторстві зі Світланою Ройз, сімейною та дитячою психологинею.

Що варто зробити перед початком навчального року 

Щоб полегшити адаптацію: