Кібербулінг

Кібербулінг – це булінг із застосуванням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах та мобільних телефонах.

Це неодноразова поведінка, спрямована на залякування, провокування гніву чи приниження тих, проти кого він спрямований.

Приклади включають:

поширення брехні про когось або розміщення фотографій, які компрометуюсь когось, у соціальних мережах;

надсилання повідомлень або погроз, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди, через платформи обміну повідомленнями;

видання себе за когось іншого/іншу і надсилання повідомлень іншим людям від його/її імені.

Особистий булінг та кібербулінг часто пов’язані між собою. Але кібербулінг залишає цифровий слід – записи, який може слугувати доказами, що дозволять зупинити цькування.

Топ-10 запитань про кібербулінг на ресурсах ЮНІСЕФ

• Чи зазнаю я булінгу в Інтернеті? У чому різниця між жартом та булінгом? 

• До яких наслідків призводить кібербулінг?

• З ким я маю поговорити, якщо хтось цькує мене в Інтернеті? Чому так важливо про це розповідати?

• Я зазнаю кібербулінгу, але боюся говорити про це з батьками. Якими словами я можу розповісти їм про це?

• Як я можу допомогти своїм друзям повідомляти про випадки кібербулінгу, особливо якщо вони не хочуть цього робити?

• Користування Інтернетом дає мені доступ до великої кількості інформації; але це також означає, що я відкритий/а до цькування. Як можна зупинити кібербулінг, не відмовляючись від доступу до Інтернету?

• Як я можу запобігти тому, щоб моя особиста інформація використовувалася для маніпуляцій або приниження мене в соціальних мережах?

• Чи передбачено покарання за кібербулінг?

• Як здається, Інтернет-провайдери, не переймаються проблемою кібербулінгу та онлайн-домагань? Чи несуть вони відповідальність?

• Чи є в Інтернеті будь-які інструменти для боротьби з булінгом, якими можуть скористатися діти та молодь?

Прес-служба Профспілки працівників освіти і науки України

Дослідження ЮНІСЕФ про кібербулінг

лизько третини українських підлітків ставали жертвами цькування в інтернеті. Це дані опитування Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), в якому взяли участь більше 170 тисяч людей від 13 до 24 років із 30 країн світу.

В Україні долучилися до опитування 6791 респондент через SMS та сервіси миттєвих повідомлень.

«В Україні 29% опитаних підлітків були жертвами онлайн-булінгу, а 16% були змушені пропускати через це шкільні заняття», – йдеться у звіті ЮНІСЕФ.

Більшість опитаних зазначають, що кібербулінг найбільш поширений у соціальних мережах, зокрема у Facebook, Instagram, Snapchat і Twitter.

Генрієтта Фор, виконавча директорка ЮНІСЕФ, наголошує, що варто враховувати – булінг не закінчується після навчання в школі, а у житті молоді трапляється і офлайн, і онлайн.

Більше половини українців, вважає, що вирішувати проблему кібербулінгу має молодь. Відповідальність на державні органи покладає кожен п’ятий підліток в Україні. Ще частина вважає, що необхідно залучати школу, а 12% проголосували за залучення інтернет-провайдерів.

За результатами опитування 59% повідомили, що знають про існування груп для школярів у мережі, де вони діляться інформацією про однокласників з метою цькування.