20 лютого - День пам'яті Героїв Небесної сотні

Дата: 20.02.2024 09:30

Кількість переглядів: 37

Фото без опису

20 лютого в Україні вшановують День пам'яті Героїв Небесної Сотні. Цього дня згадують трагічні події січня-лютого 2014 року, коли в ході Революції Гідності відбулися масові розстріли протестувальників. 20 лютого у центрі столиці, на Майдані Незалежності, загинуло найбільше активістів.

День Героїв Небесної Сотні - історія дати

В кінці 2013-го - на початку 2014-го в Україні почалися масові протести - українці виступили проти політики тодішньої влади та її відмови від європейської інтеграції. У результаті в країні відбулася зміна влади - тодішній президент Віктор Янукович та його соратники втекли за кордон, а кульмінацією подій, які отримали назву Революції Гідності, стало масове протистояння на Майдані Незалежності у Києві між протестувальниками та силовиками. Як наслідок, у період з 18-20 лютого 2014 року загинула найбільша кількість людей...

Список Небесної Сотні відкрився ще 22 січня 2014 року. Спочатку від вогнепальних поранень у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом знайшли тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року налічувалося вже 9 загиблих, а з цього дня на Майдані почалися масові розстріли. З 18 по 20 лютого загинуло найбільше людей - 78 осіб, після 20 лютого - ще 20. Майже одразу усіх загиблих назвали "Небесна Сотня", хоча насправді їх було більше ста.

Дату 20 лютого - День пам'яті Героїв Небесної Сотні - було встановлено указом Президента України 11 лютого 2015 року, з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, які змінили хід історії нашої держави.

Цього року ми вдесяте вшановуємо пам’ять Героїв Небесної Сотні - вдесяте в умовах війни з Росією.

В нашому закладі відбулася виховна година «Розстріляні мрії» для учнів 5-7 класів

Мета:

вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні;

Завдання:

формувати у школярів ціннісне ставлення до України; прав та свобод людини, європейського вибору українців;
розвивати в учнів почуття національної самосвідомості та громадянської активності;
виховувати патріота, громадянина, готового захищати свою Батьківщину;
сприяти тому, щоб діти усвідомлювали, що необхідно бути гідними громадянами України.

Очікувані результати:

розширення знань учнів про події Єврореволюції;
усвідомлення цінності людського життя та тих складових частин, які впливають на нього, роблять його багатогранним, плідним і корисним.

Головаш Д . Зима. Майдан. Палають шини. Пробита кулею снайпера біла каска. Навік застиглі очі. Людська зажерливість, підступність, зрада і байдужість важким свинцем плюються в обличчя. Невже тобі не страшно?

Ти не дійшов! До правди, до свободи! До мрії, до мети!

«Все суєта суєт. Усе плинне! Все – ловля вітру.» Мудрі Соломонові слова. Лише життя – то найцінніший скарб! А ще – мати, Батьківщина, родина, земля, де народився і виріс, будинок серед квітів…

Про це мріє кожен з нас. Після Помаранчевої революції 2004 року мрія мільйонів українців про кращу долю була зруйнована чварами та непорозумінням політиків, яким ми довірили владу

«Нам очі ніжно закрили

Губи медом змастили

Душі кинули просто так…»

ще на довгі десять років…

Савчук Маргарита. У кінці листопада 2013 року українці більше не захотіли терпіти несправедливість. Не змогли мовчати, коли владна верхівка 21 листопада по-звірячому лупцювала студентів, які виявили свою незгоду щодо різкої зміни курсу на євроінтеграцію України та відміну президентом підписання угоди між Україною та Європейським союзом. Хвиля незадоволення і гніву підняла суспільство на всенародний спротив проти жорстокості і цинізму владних структур. Обурені брутальними діями влади, на Майдан вийшли всі небайдужі. Майдан у ті буремні місяці став центром національного єднання, свободи і мужності.

Павлушенко У. Увесь світ облетіли кадри документальної хроніки, де молодий чоловік у будівельній касці стоїть на барикаді і проникливо, натхненно читає уривок з поеми Т.Г.Шевченка «Кавказ». Це Сергій Нігоян – українець вірменського походження з Дніпропетровщини. Нам вдалося відшукати цей унікальний запис. Увага на екран.

(Демонструється ролик «Сергій Нігоян – наш Шевченко»)

Купріянова С. Люди стали пліч-о-пліч, згуртувались і тисячоголосо лунало над Києвом:

Я єсть народ , якого правди сила

Ніким звойована ще не була,

Яка б чума, яка біда косила,

а сила знову розцвіла…

Ковалевський А. Майже три місяці українці боролись на Майдані за свої конституційні права, незважаючи на виснажливий холод, несамовитий відчай, крижаний дощ водометів. Найважче було усвідомити, що ворог – це не чужинець, а свій – колишній сусід, однокурсник, земляк, котрий сполохано ховає очі, закрившись металевим щитом від тих, кого присягався захищати!

Пономаренко А. Світ здригнувся від жаху коли 18-20 лютого 2014 року почалися криваві масові розстріли на Майдані. На розпечену зруйновану бруківку одне за одним падали тіла майданівців, скошені снайперськими та кулями роти чорних беркутівців. Україна в огні. Червоно плавиться сніг, залитий кров’ю вбитих. Світ здригнувся від жаху спостерігаючи наругу над людьми в центрі української столиці.

Ясінчук А. Тривожно лунали дзвони Михайлівського Золотоверхого собору… Люди! Схаменіться! Зупиніть кровопролиття! Господи, допоможи!

Побудь, мій Боже, отут, зі мною,

У цьому полі, у розпал бою.

Серед руїни і серед краху

Не дай пізнати глибини страху.

Не дай упасти в зневіру й розпач

І побратимам розбігтись врозтіч.

Побудь, мій Боже, отут, між нами,

Душею батька, сльозою мами,

Сестри любов'ю, брата плечима,

Чеканням милої, її очима.

Побудь мій Боже, отут, зі мною,

Посеред світу, посеред болю.

Храни від смерті, від кулі вражої.

Будь мені, Боже вартою, стражею.

Я тіло й душу тобі офірую.

Побудь, мій Боже, зі мною! Вірую!

Голубница А. Оскаженіла влада не чула голосу свого народу. Невже тобі, беркутівцю, не обпікають рук оті тридцять срібняків, за які ти продав душу?

Невже тобі, снайпере, крихти від «золотого батона» дорожчі за людське життя? Вас швидко забудуть. Ваш ганебний вчинок – ні! За гроші ви розтрощили, розтоптали найвище – людське життя! Невже вам не болить!

Коли вогонь зійшов із площ,

Коли розвиднілася днина,

На сіру землю падав дощ:

Бог плакав як мала дитина

Щиковська Анастасія 5 клас. Їх назвали Небесною Сотнею – українців, які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, і за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі. Держава визнала цих людей героями. Згідно з указом президента 20 лютого ми відзначаємо День пам’яті Героїв Небесної Сотні. Усім загиблим під час Євромайдану посмертно присвоєно звання героїв України. Вшануємо хвилиною мовчання пам’ять про них.

(хвилина мовчання, «Плине Кача»)

(вірш «А сотню вже зустріли небеса»)

Гребенюк Юля 6 клас. А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров’ю перемішана сльоза…

А батько сина ще не відпускав…

Й заплакав Бог, побачивши загін –

Спереду – сотник, молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній – сивий-сивий…

І рани їхні вже не їм болять,

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

Калашник Альона 5 клас. Революція гідності змінила нас назавжди. Ми стали нацією, гідною жити в незалежній вільній державі. Ми більше не чекаємо месію, який прийде і всіх врятує. Ми вчимося жити гідно, чесно, справедливо. Кожен починаючи з себе.

Україно моя, далі, грозами свіжо пропахлі,

Польова моя мрійнице. Крапля у сонці з весла.

Я віддам свою кров, свою силу і ніжність до краплі,

Щоб з пожару ти встала, тополею в небо росла.

Ти ізнов мені снишся на стежці гіркої розлуки

Синім лугом, ромашкою, птицею з канівських круч.

Так візьми ж мою кров і візьми моє серце у руки,

Тільки снами не муч і невипитим горем не муч.

Буду дихати, падать, рости й воювать до загину,

Бо великий наш гнів, бо дорога рівнішою є.

Я візьму твого смутку і горя важку половину

розтерзане, горде, нескорене серце моє!

І піду, як Микула, пригнусь, потемнію від ноші,

Висхну, спрагою битий, можливо, впаду на сліду,

Але бачити буду: цвіти зацвітають хороші

У твоїм, Україно, зеленім і вічнім саду.

Мащенко Тимур 5 клас. Нерівною була ця боротьба. Сила – проти гарячого серця. Зло – проти добра. Куля – проти мрії.

Маємо жити так, щоб сотня апостолів правди і свободи яка пильно спостерігає за нами з небес, бачила: їхня мрія про гідне життя і процвітання України дістає крила, міцніє, утверджується.

Мріям героїв Небесної Сотні здійснитися не судилось. Але вони і їхні мрії будуть жити доти, поки ми будемо пам’ятати про них. Допоки будемо садити яблуневі сади, які не досадив Олександр Капінос, вирощувати хліб, як фермер Чміленко, пізнавати таємниці Всесвіту та осягати тонкі грані філософії, як Роман Гурик…

(Історія про Р.Гурика)

Ковалевський А. 6 клас . Колись я вкотре розповім своїм синам про «зиму, що нас змінила». Змусила нас жити, дотримуючись конституційних норм, демократичних принципів та Божих заповідей. А ще я розповім їм про розстріляну мрію чорночубого хлопця з Івано-Франківська. Про сотню розстріляних мрій. Небесну Сотню… щоб не зачерствіли їхні душі, щоб не збайдужіли серця.

Голубнича Альона 6 клас.

Пам’яті Небесної сотні…

Колись я приїду до Києва з сином...

Колись... Як цвістимуть каштани...

Під небом пройдемось високим і синім,

Пройдемось ошатним Майданом...

Торкнуся, припавши на мить на коліно,

Гладкого, новенького бруку...

- Він все ще гарячий! Це так неймовірно!

Давай! Приклади свою руку...

- То сонце нагріло! - і в сина усмішці

Шукатиму трохи розради...